ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Актуальні новини
Засідання Правління Львівської Аграрної Палати
Засідання Правління Львівської Аграрної Палати: підсумки роботи та плани на 2025 рік
14 лютого відбулося перше у 2025 році засідання Правління Львівської Аграрної палати (ЛАП), під час якого обговорили результати діяльності організації за 2024 рік та стратегічні напрямки роботи на майбутнє.
Головним питанням порядку денного став звіт про діяльність Львівської Аграрної палати, який представив її керівник Ігор Вуйцик. Він детально висвітлив основні досягнення ЛАП у 2024 році, зокрема, сільськогосподарську дорадчу діяльність, реалізацію програм підтримки аграріїв, в тому числі міжнародну (насіннєвий матеріал та електрогенератори), допомогу внутрішньо переміщеним особам в рамках Програми інституційного харчування. Упродовж 2024 року Львівська Аграрна палата (ЛАП) виступала кооперуючим партером WFP ООН по впровадженню на територій Львівської та Тернопільської областей Програми інституційного харчування. До участі у Програмі було залучено біля 200 інституцій у всіх районах цих областей. Щомісяця в середньому 15 тисяч бенефіціарів отримували гаряче харчування з використанням продуктів, отриманих в рамках Програми.
Старт міжнародного проєкту FUnCrop
Старт міжнародного проєкту FUnCrop для зміцнення продовольчої безпеки!
6 лютого 2025 р. за участі співробітників Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН відбулася установча зустріч міжнародного проєкту FUnCrop: Strengthening Food Security by Conservation and Knowledge-Building of Underutilized Crops!
Ця ініціатива, що фінансується Шведським інститутом (SI) в рамках Baltic Sea Neighbourhood Programme (2024–2026), об’єднує провідні наукові установи Швеції, України, Естонії, Латвії та Литви.
Чому це важливо?
Малопоширені культури мають значний аграрний потенціал та здатність адаптуватися до екстремальних умов, однак вони часто залишаються поза увагою. FUnCrop прагне це змінити, розвиваючи наукові підходи до їх збереження та популяризації.
Ключові завдання проєкту:
1. Створення мережі для збереження та використання малопоширених культур
2. Розвиток методів характеристик рослин
3. Навчальні семінари та обмін досвідом серед науковців, фермерів та політиків
Слідкувати за новинами можна на сайті координатора NordGen
Засідання розширеного бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України
5 лютого 2025 р., директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Олег Федорович Стасів звітував на засіданні розширеного бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України про результати роботи інституту у 2024 р. за ПНД 9 «Використання аграрного ресурсновиробничого потенціалу Карпатського регіону в умовах реалізації євроінтеграційних пріоритетів» («Сталий розвиток Карпатського регіону в умовах реалізації євроінтеграційних пріоритетів»).
Україна прийняла нову стратегію збереження різноманітності культур: коментарі від НААН
Україна є лідером з виробництва та експорту сільськогосподарської продукції і скарбницею збереження різноманітних зразків генетичних ресурсів рослин. Із моменту повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року національна система Генбанків України, яка налічує тисячі унікальних сортів рослин, зазнала значних втрат. Із метою її відновлення та майбутнього розвитку вченими Національної академії аграрних наук спільно з представниками міжнародних організацій було розроблено проект Стратегії генетичних ресурсів рослин України на 2024-2028 роки, яка отримала підтримку міжнародної спільноти.
До основних напрямів Стратегії входять: збереження зразків генофонду рослин, введення та управління базами даних зразків, регенерація зразків, розширення колекцій зразків, залучення цінних зразків генетичного різноманіття, вивчення та розкриття потенціалу цінних ознак зразків, використання зразків, обмін інформацією та зразками.
Одним з головних завдань є гарантування безпеки збору зразків, що надзвичайно важко забезпечити в умовах сьогодення. Передбачено заходи з модернізації існуючого обладнання, оновлення посівних лабораторій, сховищ та прийняття нової системи управління даними.
Через посуху озимі почали сіяти із затримкою: експерт НААН розповів, як це вплине на врожай
Через посуху озимі почали сіяти із затримкою: експерт НААН розповів, як це вплине на врожай
Аграрії Кіровоградської області через посуху почали сіяти озимі із затримкою у два тижні.
Про те, що буде з врожаєм розповів начальник відділу Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України Назар Умрихін у коментарі для "Суспільного".
Із травня до 5 жовтня на більшій частині Кіровоградщини не було жодного дощу. Протягом літа зафіксували 12 температурних рекордів. За даними науковця, саме це змістило терміни сівби озимих культур на два тижні.
"Це стало недоброю традицією – за останні десять років, коли надходять оптимальні терміни для сівби озимих зернових культур, опадів у посівному шарі ґрунту або нема взагалі, або ж їх недостатньо для отримання своєчасних та дружніх сходів. Тому більшість господарств на свій страх та ризик сіють у суху землю, не чекаючи опадів. Не виключенням став і цей рік, тому що більшість господарств уже посіяли озимину, а опади випали, коли вже оптимальні терміни сівби майже закінчилися".
У виставково-інноваційному центрі НААН показали новітні досягнення в селекції та гібридизації рослин
У виставково-інноваційному центрі НААН показали новітні досягнення в селекції та гібридизації рослин
На базі виставково-інноваційного центру Національної академії аграрних наук України відбувся День поля, що став важливою подією для аграріїв та науковців. Під час заходу продемонстрували новітні досягнення в селекції та гібридизації рослин, створені завдяки науковим розробкам вітчизняних дослідницьких установ. Також представлений широкий спектр сортів зернових, зернобобових і технічних культур, які відповідають сучасним вимогамаграрного ринку та кліматичних змін.
Учасники заходу мали можливість безпосередньо ознайомитися з технологіями вирощування представлених сортів і відвідати тематичні локації, де експерти ділилися досвідом з підвищення продуктивності врожаїв.
Побільше бавовни: експертка НААН про потенціал вирощування культури в Україні
"Бавовна" для багатьох із нас асоціюється сьогодні з мемом, що виник та поширився під час повномасштабної війни. Наразі в Україні квіти бавовни надзвичайно популярні, і магазини їх замовляють великими партіями. Водночас мало кому відомо, що насправді бавовник може рости і в Україні та, на думку науковців, має великий потенціал як сільгоспкультура.
Цікаві факти щодо вирощування бавовнику в Україні для AgroPortal.ua розповідає старша наукова співробітниця Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Віра Боровик.
На полях Інституту зрошуваного землеробства НААН у 2001 році була закладена перша дослідна ділянка вирощування бавовнику. Селекціонери впевнені, що поряд із вирощуванням традиційних культур у південному регіоні України створені максимально сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування та створення власної бази виробництва волокна бавовнику.
Продовжити сьогодні дослідницьку діяльність науковці інституту не можуть — поля досі знаходяться в зоні ризику після деокупації регіону. Але щойно з'явиться можливість, вони продовжуватимуть роботу, тим паче, що вже виведені українські сорти.
Науковці НААН досліджують адаптацію худоби, врятованої з прифронтових територій
Першу комунальну ферму України – КП "Тарком" відвідали представники Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України. Мета візиту - дослідження процесів адаптації великої рогатої худоби, переміщеної зі сходу та півдня України.
На ферму КП "Тарком" завітали завідувач лабораторії екологічної фізіології та якості продукції Інституту біології тварин НААН, кандидат ветеринарних наук Василь Каплінський та старша наукова співробітниця лабораторії, кандидатка сільськогосподарських наук Марія Цап.
Гості оглянули ферму, умови проживання тварин, поспілкувались з керівником підприємства та провели дослідження процесів адаптації великої рогатої худоби переміщеної у західний регіон зі сходу та півдня України під час воєнного стану.
Рекомендації щодо проведення весняно-польових робіт на кормових угіддях
Для забезпечення продовольчої безпеки вітчизняні товаровиробники мають виробити молока на рівні 8230 тис. т, м’яса великої рогатої худоби – 135 тис. т, 600 тис. т м’яса свиней, 1620 тис. т м’яса птиці та 14100 млн шт. яєць.
При раціональній годівлі сільськогосподарських тварин і птиці 1 тонна кормів має забезпечувати виробництво 1 т молока з відповідними показниками якості, 0,13 т м’яса великої рогатої худоби, 0,3 т м’яса свиней, 0,45 т м’яса птиці та 5,5 тис. яєць. За таких умов споживання продуктів тваринництва на душу населення в Україні досягатиме: м’яса – 54 кг (р. н. –83 кг), молока – 200 кг (р. н. – 380 кг), яєць – 280 шт. (р. н. – 290 шт.)
Особливості проведення весняно-польових робіт у 2023 році в Лісостепу та Поліссі в умовах воєнного стану
Враховуючи існуючі прогнози спеціалістів, проведення весняно-польових робіт у 2023 році буде чи не складніше, ніж у попередньому. Адже у минулому році на час повномасштабного вторгнення держави-агресора готовність аграрного сектору до весняної посівної була майже повною. У цьому ж році здорожчання практично всіх матеріально-технічних ресурсів (пальне, засоби захисту, мінеральні добрива) та проблеми з експортом продукції призведуть до ускладнення в підготовці та проведенні весняно-польових робіт.
За прогнозом Мінагрополітики, очікується певна зміна структури щодо посіву агрокультур. Зокрема, збільшуватимуться посівні площі під олійними (ріпак, соя, соняшник), що пов’язано з ростом цін на олійні культури і зниженням вартості їх логістики в перерахунку на одиницю продукції. Очікується зменшення виробництва пшениці, однак і за таких умов її очікується вдвічі більше, ніж необхідно для забезпечення внутрішніх потреб. Також дещо збільшиться площа під культурами, які використовуються для забезпечення потреб внутрішнього ринку, як спостерігалося у випадку з гречкою.
Більше статей...
- Рекомендації фахівців НААН щодо вирощування с/г культур та проведення весняно-польових робіт у 2023 році
- Науковці НААН презентували стратегію проведення весняно-польових робіт під час війни у господарствах Харківщини
- Виступ Ярослава Гадзала
- ЗВЕРНЕННЯ Президії Національної академії аграрних наук України до вчених, працівників наукових установ і державних підприємств Академії та громадськості
- Нарада з організаційних питань проведення жнивної компанії 2020.
- НА ЯКІ ПРОЄКТИ НАЦФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ ДАВАТИМЕ ГРАНТИ І КОЛИ ЗМОЖЕ СТВОРИТИ СВІЙ САЙТ ТА БАЗИ ДАНИХ – УРЯД ЗАТВЕРДИВ ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ
- В Україні збільшується кількість сільськогосподарських кооперативів
- Україна та Люксембург розширять економічну співпрацю в АПК
- Українські виробники збільшують експорт фруктів
- Українське жито користується високим попитом в країнах ЄС та Ізраїлі
