"Бавовна" для багатьох із нас асоціюється сьогодні з мемом, що виник та поширився під час повномасштабної війни. Наразі в Україні квіти бавовни надзвичайно популярні, і магазини їх замовляють великими партіями. Водночас мало кому відомо, що насправді бавовник може рости і в Україні та, на думку науковців, має великий потенціал як сільгоспкультура.

 

 

На полях Інституту зрошуваного землеробства НААН у 2001 році була закладена перша дослідна ділянка вирощування бавовнику. Селекціонери впевнені, що поряд із вирощуванням традиційних культур у південному регіоні України створені максимально сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування та створення власної бази виробництва волокна бавовнику. 

 

Продовжити сьогодні дослідницьку діяльність науковці інституту не можуть — поля досі знаходяться в зоні ризику після деокупації регіону. Але щойно з'явиться можливість, вони продовжуватимуть роботу, тим паче, що вже виведені українські сорти.

Для забезпечення продовольчої безпеки вітчизняні товаровиробники мають виробити молока на рівні 8230 тис. т, м’яса великої рогатої худоби – 135 тис. т, 600 тис. т м’яса свиней, 1620 тис. т м’яса птиці та 14100 млн шт. яєць.

 

При раціональній годівлі сільськогосподарських тварин і птиці 1 тонна кормів має забезпечувати виробництво 1 т молока з відповідними показниками якості, 0,13 т м’яса великої рогатої худоби, 0,3 т м’яса свиней, 0,45 т м’яса птиці та 5,5 тис. яєць. За таких умов споживання продуктів тваринництва  на душу населення в Україні досягатиме: м’яса – 54 кг (р. н. –83 кг), молока – 200 кг (р. н. – 380 кг), яєць – 280 шт. (р. н. – 290 шт.)

Враховуючи існуючі прогнози спеціалістів, проведення весняно-польових робіт у 2023 році буде чи не складніше, ніж у попередньому. Адже у минулому році на час повномасштабного вторгнення держави-агресора готовність аграрного сектору до весняної посівної була майже повною. У цьому ж році здорожчання практично всіх матеріально-технічних ресурсів (пальне, засоби захисту, мінеральні добрива) та проблеми з експортом продукції призведуть до ускладнення в підготовці та проведенні весняно-польових робіт.

 

За прогнозом Мінагрополітики, очікується певна зміна структури щодо посіву агрокультур. Зокрема, збільшуватимуться посівні площі під олійними (ріпак, соя, соняшник), що пов’язано з ростом цін на олійні культури і зниженням вартості їх логістики в перерахунку на одиницю продукції. Очікується зменшення виробництва пшениці, однак і за таких умов її очікується вдвічі більше, ніж необхідно для забезпечення  внутрішніх потреб. Також дещо збільшиться площа під культурами, які використовуються для забезпечення потреб  внутрішнього ринку, як спостерігалося у випадку з гречкою.

Посівна кампанія озимих зернових культур під урожай 2023 року стала найтяжчою та найнебезпечнішою за всі роки існування незалежності країни. Воєнне вторгнення рф на територію нашої держави призвело до збоїв у постачанні та подорожчання насіннєвого матеріалу, міндобрив і палива. Тому, в умовах воєнного стану найважливішим завданням агропромислового комплексу Харківської області залишається максимально можливе збереження посівних площ та стабілізація зерновиробництва. Саме посівна кампанія закладає фундамент забезпечення продовольчої безпеки та формування експортного потенціалу області. Досягти прогнозованих результатів допоможе злагоджена та скоординована робота всіх учасників аграрного ринку.

Академія впродовж більше 100 років своєї діяльності завдяки 

зусиллям вчених та ефективній підтримці держави успішно пройшла 

етапи перетворення від окремих дослідних полів до державної 

наукової організації національного рівня, яка здійснює комплексне 

наукове забезпечення розвитку галузей вітчизняного 

агропромислового комплексу. 

Вчені Академії розробили наукові та практичні засади 

трансформації радянської системи до ринкових умов, здійснення 

аграрної та земельної реформи, створили сучасні інноваційні 

технології виробництва сільськогосподарської продукції. Створили 

унікальні світового рівня сорти української пшениці, гороху, рису, 

коноплі, черешні, інших сільськогосподарських культур і породи 

сільськогосподарських тварин. 

 

24 червня 2020 р. під егідою Львівської ОДА відбулася нарада з організаційних питань проведення жнивної кампанії 2020 за участю керівників аграрних підприємств, державних, наукових установ та організацій у форматі онлайн-конференції.

Від Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН взяли участь перший заступник директора інституту з наукової роботи, д. с.-г. н., с. н. с. Г. С. Коник, завідувач відділу рослинництва, к. с.-г. н., с. н. с. А. М. Шувар, к. б. н., пр. н. с. К. І. Яцух.