25 серпня 2020 р. відбулося засідання вченої ради інституту

25 серпня 2020 р. відбулося засідання вченої ради інституту, на якому обговорили питання щодо стратегічних напрямів науково-дослідних робіт аграрної науки в процесі зміни кліматичних умов і заходів вирішення проблем у Карпатському регіоні на період до 2030 р. З доповідями виступили: головний науковий співробітник лабораторії насіннєзнавства, доктор с.-г. наук О. П. Волощук, заступник директора з наукової роботи у тваринництві, канд. вет. наук В. В. Каплінський та радник при дирекції інституту, академік НААН, доктор с.-г. наук, професор Г. М. Седіло.

Поряд з цим обговорювались питання щодо:

- ґрунтового покриву Карпатського регіону в умовах змін клімату (доповідала завідувач відділу землеробства і відтворення родючості ґрунтів, канд. с.-г. наук О. Й. Качмар);

- впливу змін клімату на фітосанітарний стан зернових культур в Карпатському регіоні (доповідала завідувач лабораторії захисту рослин, канд. с.-г. наук Г. Я. Біловус );

- альтернативного тваринництва у Західному регіоні України за умов кліматичних змін (доповідав завідувач лабораторії дрібного тваринництва, доктор с.-г. наук, професор С. О. Вовк);

- емісії парникових газів у галузі тваринництва та їх впливу на зміну клімату (доповідала завідувач лабораторії екології, канд. с.-г. наук
М. І. Воробель);

- впливу змін природно-кліматичних факторів на розвиток тваринництва в Карпатському регіоні, вирішення питань щодо вдосконалення селекційно-генетичних ресурсів великої рогатої худоби та її продуктивних якостей (доповідав завідувач лабораторії селекції, розведення та відтворення ВРХ, канд. с.-г. наук О. Б. Дяченко).

Внаслідок обговорення зазначених питань будо схвалено рішення вченої ради.

Рішення вченої ради

№ 8 від 25 серпня 2020 р.

На виконання Указу Президента України 722/2019 «Про цілі сталого розвитку України до 2030 року» сформувати проєкт напрямів наукових досліджень в аграрній сфері на період до 2030 р. з урахуванням змін кліматичних умов у Західному регіоні та напрямів наукової діяльності ІСГ Карпатського регіону та інших установ Західного міжрегіонального наукового центру.
Провести моніторинг основних агрометеорологічних показників за останні десятиріччя на основних метеорологічних станціях України, встановити напрям змін клімату і провести прогнозування змін на 5, 10 та
20 років.
У зв’язку з урахуванням попередніх показників змін клімату, потрібно передбачити програму наукових досліджень з питань адаптації системи землеробства до нової агроекологічної ситуації, яка б передбачала:

корегування структури земельного фонду;
переведення землекористування до науковообґрунтованого співвідношення с.-г. угідь в агроландшафтах;
розробку механізмів відновлення порушеного співвідношення між природними комплексами, здійснення трансформації малопродуктивної ріллі в природні кормові угіддя;
впровадження природоохоронних високопродуктивних екологічно збалансованих ресурсоощадних систем землеробства, зокрема нових принципів застосування добрив, високопродуктивних сівозмін, систем обробітку ґрунту, захисту рослин, технологій ведення кормовиробництва, селекції та вирощування сільськогосподарських культур;
застосування технологій протиерозійного захисту агроландшафтів (еродованих та ерозійнонебезпечних земель) на основі альтернативних природоохоронних систем відновлюваного схилового землеробства;
формування високоефективних екологічно безпечних меліорованих агроландшафтів на осушених землях;
ефективне використання кислих і гідроморфних ґрунтів;
моделювання екологічно безпечних хімічно модифікованих агроландшафтів.

Розробити та реалізувати за підтримки органів державної влади програму із підвищення рівня селекційно-племінної роботи у тваринництві та птахівництві, яка б передбачала:

використання у певних програмах схрещування аборигенних порід, які виявилися малоефективними при чистопородному схрещуванні, але можуть конкурувати з культурними породами як менш вимогливі до умов утримання та годівлі і характеризуються високою природовідповідністю, резистентністю до інфекційних захворювань тощо;
забезпечення збалансованого за всіма елементами живлення сільськогосподарських тварин і птиці;
зменшення емісії метану в атмосферу;
переробку гною для одержання метану як джерела енергії й органічного добрива.

При формуванні пошукових наукових досліджень надавати перевагу напрямам щодо вирощування малопоширених нішевих та післяжнивних культур, які б були економічно доцільними в сучасних ринкових умовах за кліматичних змін.
У зв’язку зі зміною клімату проводити постійний моніторинг розвитку шкідливих об’єктів в агроценозах с.-г. культур з періодичною передачею узагальненої інформації органам державної влади, агротоваровиробникам Карпатського регіону.