Строки і способи сівби насіннєвих трав визначаються біологічними
особливостями виду, ґрунтовими умовами, типом ґрунту, забезпеченістю вологою,
елементами живлення і господарською доцільністю.
Господарства, які не встигли через посушливі умови весни закласти
насінники багаторічних трав, можуть закласти їх у червні, липні або серпні.
За літньої сівби особливу увагу слід звертати на вологість ґрунту, тому сіють
до або відразу після дощу. Кращі строки для літньої сівби бобових трав – від 23
червня до 23 липня, а для злакових трав, сходи яких дуже чутливі до високих
температур, – від 10 липня до 10 серпня.
Треба пам’ятати, що у літній період насінники багаторічних трав
закладають безпокривно. Ні в якому разі не можна запізнюватися із сівбою злаків
озимого типу розвитку (стоколос безостий, костриця лучна, грястиця збірна,
житняк та ін.). Ці трави мають йти в зиму достатньо розвиненими не менш, як з
4–5 листками на рослині. Слаборозвинені з осені посіви трав озимого типу
наступного року дають низький врожай насіння, бо стадію яровизації проходять
пагони, а ті, що утворюються під час весняно-літнього кущіння, не переходять в
генеративну фазу і насіння не утворюють.
Пажитницю багаторічну і райграс багатоукісний можна висівати наприкінці
серпня – на початку вересня.
Літні безпокривні післяукісні посіви трав слід розміщувати після рано
зібраних на зелений корм, сінаж чи сіно кормових культур (ріпак озимий, жито
озиме, пшениця озима, вико-овес тощо).
Багаторічні трави при вирощуванні на насіння сіють широкорядним (45, 60,
70 см), черезрядним (30 см) і звичайним рядковим способом.
Люцерну, козлятник, стоколос безостий, кострицю очеретяну, тонконіг
лучний, кострицю червону, канарник очеретяний сіють широкорядним способом.
У широкорядних посівах рослини краще забезпечені поживними речовинами,
вологою, добре кущаться, стебла інтенсивно галузяться, підвищується рівень
запилення квіток всіх ярусів і в кінцевому підсумку формується вищий урожай
насіння.
Серед злакових трав високий приріст урожаю насіння у широкорядних
посівах забезпечують тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, які в цих
умовах збільшують урожаї насіння в 1,0–1,5 разу, хоч при доброму догляді ці
культури в рядкових посівах можуть забезпечити високі врожаї насіння. У
звичайних рядкових посівах тонконіг лучний, костриця червона, канарник
очеретяний майже не утворюють насіння.
Основою сучасних технологій виробництва насіння є одновидові посіви з
оптимальною густотою стояння травостою. Для конюшини лучної вона має
становити 60–80, конюшини гібридної та лядвенцю рогатого – 80–100, конюшини
повзучої – 40–60, люцерни та козлятнику – 25–30 рослин на 1 м 2 . Густота
травостою для злакових трав має становити: тимофіївки лучної – 500–700,
грястиці збірної – 250–300, костриці лучної – 600‒800, костриці очеретяної –
300–400, райграсу пасовищного – 1200–1400, райграсу багатоукісного – 1000–1200
генеративних стебел на 1 м 2 .
Насіннєва продуктивність костриці очеретяної, райграсу пасовищного і
багатоукісного не залежить від способу сівби. Ці культури висівають як
широкорядним, так і звичайним способом.
Для широкорядної сівби найкраще застосовувати сівалки точного висіву ‒
“Містраль”,“Клен-6” з електронною системою контролю норми висіву (ВСС).
Використовують також овочеві, бурякові сівалки, СО-4,2, переобладнані ССТ-
121), СУПН-8А та ін., а для звичайної рядкової – СЛТ-3,5, СУТ-4,7, СЗГ-3,6, СЗТ-
3.6А, СТС-2,1, СКК-12 та ін. Низькі норми висівають із застосуванням баласту.
Як правило, для сівби використовують насіння минулих років. Виняток
становить пажитниця багаторічна.
Основні норми висіву багаторічних трав при вирощуванні на насіння
(при 100-відсотковій посівній придатності), кг/га
Трави Спосіб сівби
звичайний рядковий широкорядний
Тимофіївка лучна 9‒12 4‒5
Грястиця збірна 14‒16 8‒10
Пажитниця багаторічна 14‒16 6‒8
Костриця червона 15‒16 7‒8
Костриця очеретяна 15‒16 5‒6
Конюшина лучна 15‒18 8‒10
Конюшина гібридна 10‒12 5‒6
Конюшина повзуча 6‒8 3‒5
Зав. сектора насінництва трав Маменько Г. І.
