logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

          341106 rss icon     Новини-RSS                                                                                                                                                   Офіційний вебсайт

meta  Youtube  

Актуальні новини

Закладено передумови для посилення українсько-литовської економічної співпраці

07 грудня в Києві в рамках зустрічі Президента України Петра Порошенко та Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте  підписано Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на 2019-2020 роки.
Документ визначає ключові напрями подальшого розвитку українсько-литовських відносин стратегічного партнерства. У Дорожній карті викладені завдання співробітництва з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, в торговельно-економічній та соціальній сферах.
Відзначимо, що товарообіг між країнами у 2017 році зріс на понад 40%, а  за 9 місяців 2018 року – ще на більш як 17%. Це є результатом роботи поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сьогодні довела свою ефективність. Станом на жовтень 2018 року Литва інвестувала в економіку України майже 140 млн. дол. США, з яких тільки у поточному році литовські компанії інвестували 15 млн. дол. США. Збільшується також кількість реалізованих інвестиційних проектів в АПК України спільно з литовськими підприємцями.
За 9 місяців 2018 року товарооборот продукцією АПК та харчової промисловості між двома країнами перевищив 104 млн. дол. США, з яких на український експорт припадає 80,3 млн. дол. США.  
Український аграрний сектор також інвестиційно привабливий для литовських партнерів у сфері органічного, нішевого виробництва та переробки, наприклад, м’яса, овочів та фруктів.
{jcomments off}

Бізнес-клімат в українському АПК покращується

Проведене у листопаді опитування серед виробників щодо аграрного бізнес-клімату України (АБК) демонструє поліпшення його оцінки. Також на цей раз був досягнений новий рекордний показник, що становить 41,1 пункти. Збільшення в порівнянні з серпнем 2018 р.  становить 0,7 пункти. Про це інформує прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Останнє опитування вказує, зокрема, на подальше покращення рівня забезпеченості технікою та обладнанням (39,4 пункти) та розвитку підприємств в аспекті розміру (38,1 пункти).
Виробники продукції тваринництва, у порівнянні з останнім оцінюванням у серпні, підвищили свою оцінку АБК з 17,9 до 26,0 пунктів. Тим не менш, з лютого 2018 року, вони відстають у порівнянні з виробниками продукції рослинництва (43,4 пункти) та змішаним виробництвом (49,5 пунктів).
Годинник аграрного бізнес-клімату України одночасно демонструє оцінку аграрними виробниками поточної економічної ситуації та їхніх бізнес-очікувань.
Аграрний бізнес-клімат поліпшився головним чином завдяки оцінці економічних очікувань аграрними виробниками (з 43,1 до 49,2 пунктів)
Аграрний бізнес-клімат (AБК) розраховується три рази на рік, починаючи з 2015 року. Таким чином, започатковані в аграрному секторі системні перетворення останніх років успішно реалізуються, а підприємці збільшують капіталовкладення в розвиток галузі.
 {jcomments off}

Країни ЄС є найбільшими іноземними інвесторами українського АПК

Частка іноземних інвестицій, спрямованих у тваринництво у 2017 році, складала майже 30%. Тоді як у загальній структурі капітальних інвестицій у сільському, лісовому та рибному господарстві частка тваринництва становить 11%. Про це повідомляє інформаційний ресурс agrotimes.net із посиланням на  Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».
За інформацією науковців, у цілому прямі іноземні інвестиції у сільське господарство у 2017 році перевищили показник 2016 року на 6,7% і сягнули 622 млн.дол.США.
Тенденція зростання прямих іноземних інвестицій у галузь відновилася з 2016 року після значного спаду у 2011 році – на 17,2%, у 2014 році – на 20,4%, а також у 2015 році – на 18,6%.
Найбільшими інвесторами сільського господарства України у 2017 році були Кіпр (28,7%), Віргінські Британські острови (14,5%) та Німеччина (13,4%). Також до ТОП-10 інвесторів галузі увійшли Данія (8,4%), Велика Британія (7,4%), Польща (4,9%), Франція (4,6%), США (3,2%), Словаччина та Швеція (по 2,1%).
Водночас в 2017-2018 рр. збільшуються також іноземні інвестиції в українські активи АПК із Туреччини та Саудівської Аравії.
Відзначимо, що створення сприятливого бізнес-клімату для збільшення іноземних розширення інвестицій в галузі національного господарства є одним із пріоритетів державної політики.
{jcomments off}

Виробництво сільськогосподарської продукції в 2018 році досягне 268 млрд гривень

Україна за підсумками 2018 року може збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на 7,7% в порівнянні з 2017 роком -   до 268,2 млрд. грн. Про це повідомляє Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». За оцінкою експертів Інституту, обсяги валової продукції рослинництва в Україні в 2018 році прогнозуються на рівні 198.5 млрд. грн., що на 10,6% більше показників минулого року. Зокрема, в цьому році очікується збільшення обсягів олійних культур, кукурудзи, рису, картоплі, плодово-ягідних культур, а також винограду.
Крім того, за прогнозами експертів, обсяги валової продукції тваринництва очікуються на рівні 69.7 млрд. грн., що на 0,1% перевищує показник минулого року. Так, експерти відзначають, що можуть збільшитися обсяги виробництва м’яса птиці, овець і кіз, а також яєць. Відзначимо, що завдяки державній аграрній політиці підтримки фермерства в Україні закладено потужні передумови для динамічного економічного розвитку сільського господарства.
{jcomments off}

Українсько-німецька економічна співпраця в наступні роки розшириться

За результатами зустрічей делегацій України та Німеччини 27-29 листопада  досягнути домовленість про продовження співробітництва за такими пріоритетними напрямами як демократія, громадянське суспільство, державне управління та децентралізація, енергоефективність, сталий економічний розвиток, розвиток АПК. Про це інформує прес-центр Кабміну.
Сьогодні в Україні працює близько 2 тис. німецьких підприємств. Є величезний запит на інвестиції в інфраструктуру, агропромисловий сектор та  переробку.
Німецька сторона підтвердила виділення 84,8 млн євро допомоги для України, серед яких: 63,6 млн євро для проектів фінансового співробітництва (кредити) та 21,2 млн євро для проектів технічного співробітництва (гранти).
Перспективними для німецького бізнесу є проекти у всіх секторах «зеленої» енергетики та АПК.
Німеччина спільно з ЄС сьогодні активно долучається до фінансової підтримки Мультидонорського фонду, який працюватиме з Фондом енергоефективності. Економічний ефект від запуску Фонду колосальний – створення 75 тис. додаткових робочих місць.
Відзначимо, що завдяки євроінтеграційній політиці Президента України  економічні відносини двох держав суттєво посилилась і окреслилися нові перспективні сфери співробітництва.
{jcomments off}

Українські виробники збільшують поставки часнику на зовнішній ринок

За перші 9 місяців 2018 року експорт часнику з України виріс в 2,5 рази по відношенню до аналогічного періоду минулого року і більш ніж в три рази по відношенню до 2017 року. Про це повідомляє інформаційний ресурс EastFruit.
Найбільшим покупцем українського часнику є Латвія, на яку припадає майже 40% експорту в 2018 році. Далі йдуть: Польща, Естонія та Грузія.
Естонія і Грузія є новими ринками збуту - до 2018 року вони практично не купували український часник. Новим ринку збуту для часнику в 2018 році стала і Австрія.
На країни ЄС припадало 85% всього експорту часнику, близько 11% експортовано в Грузію, 3% - в Білорусь і близько 1% - до Канади.
Відзначимо, що завдяки заходам державної аграрної політики протягом останніх років сільськогосподарські виробники суттєво розширили промислові площі під посадкою часнику в Україні.
{jcomments off}

Експорт горіхів з України збільшився на 77 %

За 10 місяців 2018 року Україна отримала від експорту волоських горіхів    77,3 млн дол. США виторгу, що на 77% більше аналогічного періоду минулого року. Найбільш різко виріс експорт до Болгарії, Румунії і Туреччини. Про це повідомляє інформаційний ресурс East Fruit.
Tуреччина за вказаний період стала найбільшим імпортером ядра волоського горіха з України, купивши продукції на 9,3 млн. дол.США  або 2,6 тис. т. Фактично Туреччина збільшила закупівлі горіха з України за січень-жовтень 2018 року в 5,5 разів. Франція закупила ядер волоського горіха з України на 8,5 млн.дол.США.
Відбулося також зростання експорту горіха з України в Болгарію в 4,5 і в Румунію майже в 7 разів. Таким чином Болгарія в рейтингу покупців ядра волоського горіха з України посіла шосте місце, а Румунія - 11-е. Серед переліку нових країн-покупців ядра ​​волоського горіха з України в 2018 році додалися Чехія і Словенія. Досить істотно збільшилися поставки горіху Греція, яка зайняла в рейтингу третє місце, після Франції. Нідерланди  зайняли четверте місце, наростивши імпорт волоського горіха з України в 2,7 рази. Ірак залишився п’ятим потужним ринком збуту українських горіхів у вартісному вимірі.
Відзначимо, що протягом останніх років завдяки державній політиці підтримки інвестицій у садівництво, суттєво збільшилися обсяги внутрішнього виробництва та експорту горіхів українського виробництва.
{jcomments off}

Децентралізація та розвиток сільських територій

Протягом січня-жовтня 2018 року надходження до загального фонду місцевих бюджетів України (без урахування міжбюджетних трансфертів) склали 189,4 млрд грн, що на 34,2 млрд грн або на +22,0% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Про це повідомляє decentralization.gov.ua.
З початку реформи фінансової децентралізації доходи місцевих бюджетів показують позитивну динаміку: якщо у 2014 році їх обсяг становив 68,6 млрд грн, то за чотири роки очікується, що він зросте у 3,4 рази та за підсумками 2018 року становитиме понад 230 млрд грн.
Таке збільшення місцевих бюджетів стало можливими завдяки розширенню повноважень і підвищенню зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, реалізації заходів щодо залучення резервів їх наповнення та підвищення ефективності адміністрування податків і зборів та управління земельними ресурсами. Крім того, значний ефект досягнуто завдяки комплексу заходів для забезпечення збалансованого розвитку сільських територій, підтримки розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів.
Держава також збільшила обсяги надання бюджетної підтримки місцевим органам влади на розвиток громад та розбудову інфраструктури. Так, якщо у 2014 році було передбачено регіонам з державного бюджету на підтримку соціально-економічного розвитку лише 0,5 млрд грн, то в 2017 році обсяг коштів на реалізацію інфраструктурних проектів склав понад 16 млрд грн, а на 2018 рік передбачено понад 19 млрд грн, що у 39 разів більше, ніж було у 2014 році.
{jcomments off}

Країни Азії є провідними споживачами кукурудзяного крохмалю українського виробництва

В 2017/18 МР (жовтень-вересень) з України було експортовано 62,7 тис.тонн кукурудзяного крохмалю, що на 11% перевищило показник попереднього сезону і сталоновим максимумом відвантажень для країни за всю історію спостережень. Про це повідомляє інформаційно-аналітична агенція «АПК-Інформ». Найбільшими імпортерами українського кукурудзяного крохмалю в 2017/18 МР
були Індонезія - 42% загального обсягу відвантажень, а також Саудівська Аравія (14%), Польща (13%) і ОАЕ (12%). Всього ж в звітному періоді закупівлі здійснювали близько 40країн.
В першому місяці нового сезону (в жовтні) поставки українського кукурудзяного крохмалю на зовнішні ринки також перебували на високому рівні - близько 6 тис. тонн. Відзначимо, що налагодження переробки сільськогосподарської продукції та вихід на нові ринки збуту є результатом державної політики підтримки виробництва в Україні та формування ланцюгів створення доданої вартості.

{jcomments off}

Українські органічні продукти завойовують іноземні ринки

Органічні продукти українського виробництва стають більш затребуваними на іноземних ринках. Про це повідомляє інформаційний ресурс agravery.com. За інформацією Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики, станом на 31 грудня2017 року загальний об’єм експорту органічної продукції становив 260 тис. тонн. Експортні поставки здійснювались до Нідерландів, Німеччини, Великої Британії,Італії, Австрії, Польщі, Швейцарії, Бельгії, Чехії, Болгарії, Угорщини, США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.
З кожним роком збільшується кількість українських компаній, які виробляють органічну продукцію та беруть участь у найбільшій міжнародній виставці органічних продуктів харчування "Біофах", у м.Нюрнберг, Німеччина. В 2017 році у національному
павільйоні України було представлено 15 компаній, у 2018 - 20, а у 2019 році їх буде вже 29. Відзначимо, що всебічна підтримка розвитку органічного виробництва надається в Україні. Зокрема, за даними Мінагрополітики станом на 31 грудня 2017 року, загальна
площа сільськогосподарських земель з органічним статусом та перехідного періоду становить близько 289 тис. га.
{jcomments off}
PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.