ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Органічне виробництво – це один з пріоритетних напрямів державної політики та
перспективний бізнес для розвитку малого фермерства. У сегменті органіки найбільш
інвестиційно привабливим є вирощування бобових культур. Про це зазначив заступник
Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, інформує прес-
служба Міністерства.
Великий попит на органічні бобові у світі, зокрема в Європі, є дуже вигідною нішою
бізнесу для малих агроформувань. Тому малий виробник, фермер, який зробить акцент на
виробництві такої продукції, отримає додаткові можливості для збільшення прибутків.
«Скориставшись державною підтримкою, одним з пріоритетом якої є органічне
виробництво, такий виробник зможе розвивати свій бізнес», – зазначив Віктор Шеремета.
Нагадаємо, що 30 липня 2018 року Президент України
Президент Петро Порошенко підписав законопроект №6673 «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання
проведення деяких фітосанітарних процедур». Про це повідомляє прес-
служба Глави держави.
Ухвалення законопроекту дозволить вирішити ряд проблем
функціонування системи захисту рослин і мінімізувати витрати і ризики
сільгосптоваровиробників та експортерів продукції рослинного походження.
Підвищення ефективності та якості фітосанітарних процедур дозволить
збільшити інвестиційну привабливість аграрного бізнесу в Україні, обсяги
надходжень до бюджетів, рівень зайнятості сільського населення.
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН повідомляє, що експорт агропродовольчої продукції у перщому півріччі 2018 року перевищує 8,6 млрд дол. США.
Так частка експортуагропродовольчоїпродукції в загальномуекспортіУкраїни за результатами I півріччя 2018 року перевищує 37%.
За січень-червень 2018 року протиторішніхпоказників за півріччя зрослиобсягиекспорту в натуральному виразіцілої низки продуктівхарчування.
Зокрема, більшніж у півтора разу – з 31 тис. т до 48 тис. т – збільшилисязарубіжні поставки яєць. Гороху цьогоріч експортували 54 тис. т проти 1 тис. т у січні-червні 2017 року. Обсяги поставок волоськихгоріхів на ринки країнсвітузросли з 12 тис. т до 19 тис. т, а солоду – з 70 тис. т до 97 тис. т.
Президент Петро Порошенко виступив проти дискримінації щодо маленьких
сільгоспвиробників і вимагає Раду прибрати норму про дотації на придбання
зернових вагонів, яка задовольняє потреби лише великих гравців галузі.
Президент Петро Порошенко повернув до Верховної Ради закон "Про внесення
змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо
запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення
контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України".
З 1 січня 2018 року компенсація сільськогосподарським товаровиробникам за
придбані техніку та обладнання надається у розмірі 25 % вартості
сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Президент відзначив, що державна підтримка сільськогосподарських
товаровиробників має гарантувати розвиток сільськогосподарського
виробництва із зміцненням його матеріально-технічної бази як основи
забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження і збільшення робочих
місць в сільській місцевості, соціальну спрямованість економіки. А
ефективність та результативність такої підтримки потребує справедливого
розподілу обмежених бюджетних ресурсів відповідно до об’єктивних потреб
сільськогосподарських товаровиробників для досягнення максимального
результату.
Глава держави також зазначив, що більшість сільськогосподарських
товаровиробників становлять фермерські господарства (75 % від загальної
кількості сільськогосподарських підприємств), обсяг виробництва продукції
рослинництва (11,2 %) не є такими, що об’єктивно вимагає придбання
більшістю з них спеціальних вагонів для перевезення зерна.
Відтак, президент зазначив, що запропонована законом державна підтримка на
часткове відшкодування вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення
зерна не забезпечує досягнення соціальних та економічних цілей державної
підтримки сільськогосподарських товаровиробників та є нераціональним
витрачанням бюджетних коштів.
З третього кварталу 2018 року українські фрукти продаватимуться в малайзійських
супермаркетах. Про це заявив посол України в Малайзії та Філіппінах Олександр
Нечитайло, інформує agrotimes.net.
Він повідомив, що перші поставки яблук та ягід (чорниці та малини) буде
експортовано у відповідь на бізнес-форум, який відбудеться у січні.
Делегація 30 українських бізнесменів має намір експортувати фрукти до Малайзії на
12 млн. дол. США – передається в повідомленні.
Президент України Петро Порошенко перебуваючи в 2016 році з офіційним візитом
в Малайзії відзначив суттєвий потенціал для подальшого розвитку двостороннього
економічного співробітництва. За словами Глави держави, Малайзія може стати воротами
для українського бізнесу в регіоні.
{jcomments off}
За підсумками 2017 року з України було експортовано близько 74,1 тис.
тонн круп і пластівців, що на 30% перевищило показник роком раніше (56,9
тис. тонн). Про це повідомляє інформаційний ресурс agronews.ua.
Найбільший приріст експорту був в напрямі Білорусі, куди за минулий рік
експортовано понад 25,1 тис. тонн зазначеної продукції, що в 5,6 рази
перевищило показник 2016 року (4,4 тис. тонн).
Збільшився експорт круп і пластівців в Єгипет, який в 2017 році придбав
8,7 тис. тонн (+ 20%).
У 2017 році відбулося також істотне збільшення поставок круп і пластівців
в Польщу (4,6 тис. тонн).
Необхідно зазначити, що збільшення експорту продукції з вищою доданою
вартістю є одним із напрямів реалізації аграрної політики держави.
За перше півріччя 2018 року українські компанії експортували горіхів на
64 млн.дол. США. Про це свідчить інформація митної статистики Державної фіскальної
служби України.
У натуральному обчисленні горіхів експортовано 19 тис. т порівняно з 12 тис. т
за 1 півріччя 2017-го.Основними покупцями вітчизняних горіхів є країни Європейського
Союзу.
Середня експортна ціна українських горіхів становила 3,4 тис.дол. США/т
{jcomments off}
Практична реалізація положень «сімейно-фермерського» закону «Про внесення
змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо
стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (законопроект
№6490-д від18.05.2018 р.) посилить фіскальний потенціал бюджетів сільських громад,
вважають науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»
НААН.
Цей документ містить низку норм, які стимулюватимуть цивілізований розвиток
високотоварних господарств населення та формування в Україні сімейного фермерства
європейського типу – із незначним земельним банком, проте з високим рівнем валової
продукції в розрахунку на гектар угідь.
Важливим стимулом для реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності на базі
високотоварних господарств населення є передбачена законом можливість пільгового
порядку справляння єдиного соціального внеску (ЄСВ) із членів новостворених сімейних
фермерських господарств (СФГ) на базі фізичних осіб-підприємців (ФОП). Крім того, вже
в 2019 році додаткове надходження єдиного податку 4групи до місцевих бюджетів може
становити до 0,5 млрдгрн.
Підтримка національного товаровиробника і сприяння розвитку сімейним
фермерським господарствам є складовими державної політики розвитку сільських
територій, що реалізуютьcя на виконання програми економічних реформ Президента
України Петра Порошенко.
{jcomments off}
Науковці підвищують потенціал сортів і гібридів олійних культур, щоб
збільшувати врожайність за рахунок продуктивності. Про це інформує прес-
служба Національної академії аграрних наук України.
Пріоритет – збільшувати врожайність за рахунок впровадження нових
сортів і гібридів, вдосконалення системи насінництва, застосування новітніх
технологій вирощування. Є також позитивні результати науковців України у
виробництві високоолеїнового соняшнику, сої та ріпаку. Вміст олеїнової та
лінолевої кислот у сортах ріпаку Родолад, Антарія, Тисменицький та інші
перевищує 80%.
Крім того науковці працюють над підвищенням стійкості олійних
культур до хвороб.
Державна політика у сфері науково-технічної діяльності орієнтована на
розвиток людського капіталу та впровадження ефективних механізмів
комерціалізації технологічних продуктів інноваційного рівня, зокрема в
галузях агропромислового комплексу.
{jcomments off}