ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Відділ наукової інформації, створений у 1965 р., очолив Кодимський І. А. Протягом 1965‒1975 рр. його керівниками були: Савін П. М., Овсянніков В. Б., Ілляш М. П.. У 1977 р. відділ перейменовано у науково–організаційний, який до 1987 р. очолював Коцюба В. Ю. Протягом 1988‒1993 рр. відділом організації впровадження наукових розробок керувала Горинюк М. М.. У 1993 р. перейменовано у відділ наукового маркетингу, який до 1997 р. очолював Підлужний А. Б. У 1997−1998 рр. відділ маркетингу і впровадження очолював Скварук В. С.. У 1999‒2004 рр. відділом інформаційного та консультаційного маркетингу, апробації і впровадження наукових розробок в агроформування регіону керували Котляров А. І. та Федак Н. М.
У 2012 р. науковий підрозділ перейменовано у відділ координації випробування та трансферу інновацій, а у 2015 р. у відділення науково-інноваційної діяльності, трансферу технологій та інтелектуальної власності. Протягом 2004−2017 рр. відділ очолював кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Боївка Т. Т. У 2022 р. перейменовано у відділення науково-інноваційної та економічної діяльності, трансферу технологій та інтелектуальної власності до якого входить чотири сектори, зокрема:
- сектор координації випробування та трансферу інновацій;
- сектор координації роботи з науково-методичними центрами та головними галузевими науковими установами;
- сектор науково-консультаційного забезпечення та інтелектуальної власності;
- сектор економіки.
Відділ здійснює свою роботу в єдиному комплексі наукової, науково–технічної, маркетингової та інноваційної діяльності Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
Наукова робота спрямована на дослідження попиту наукоємної продукції, аналіз ринку конкурентоспроможних інновацій, їх моніторинг в аграрному секторі економіки, вивчення наявних та розробку власних методик патентно-кон’юнктурних досліджень ринку технологій і здійснення їх трансферу, формування інноваційно-інвестиційних проектів для впровадження і широкого освоєння у господарствах Карпатського регіону, а також здійснення їх наукового супроводу.
Відділ формує банк закінчених наукових розробок, які рекомендовано для освоєння в агропромисловому виробництві. Ведеться робота над створенням інформаційного простору, насиченого перспективними завершеними науковими розробками для агропромислового комплексу, розробляється пакет навчальних програм для підвищення кваліфікації спеціалістів аграрного виробництва, надаються науково–консультаційні послуги агроформуванням і сільському населенню в освоєнні інноваційних технологій, новітніх методів прибуткового господарювання в умовах ринкової економіки.
Основні завдання та функції відділення:
На перспективу робота відділення спрямована на використання результатів маркетингових і патентно-кон’юнктурних досліджень для визначення таких пріоритетних напрямів:
Колектив відділення разом з спеціалістами Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації розробляє рекомендації щодо впровадження у виробництво досягнень науки в Західному регіоні.
Співробітники інституту постійно виїжджають у господарства області для надання методичної і організаційної допомоги щодо впровадження досягнень науки у виробництво. Зокрема впроваджуються:
Інтеграція науки й агробізнесу на сучасному етапі спроможна максимально відповідати на виклики аграрного виробництва, оперативно та ефективно реагувати на його зміни.
З цією метою для наукового забезпечення агропромислового виробництва у березні 1994 р. (рішенням зборів уповноважених представників вищих навчальних закладів та науково–дослідних установ аграрного профілю, організацій агропромислового комплексу Львівської області) створено Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Львівської області. Мета Центру – сконцентрувати зусилля аграрників області в єдине русло для використання апробованих наукових та організаційних розробок не тільки в області, а й за її межами, поєднати діяльність вчених, спеціалістів та управлінських структур для своєчасного використання в агропромислових формуваннях різних форм господарювання апробованих в умовах регіону наукових розробок, втілення яких сприяє підвищенню ефективності аграрного виробництва.
Основна діяльність центру:
В основу роботи на майбутнє покладено:
Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва тісно співпрацює з органами виконавчої влади Львівської обласної державної адміністрації й виконує функції з реалізації державної політики у сфері реформування аграрного сектора економіки, реструктуризації сільськогосподарських підприємств, впровадження нових форм господарювання та їх підтримки, координації всіх програм та проектів у системі агропромислового виробництва.
Інтегрована співпраця з цими структурами надає можливість у найкоротші терміни та з високою ефективністю використовувати інтелектуальний та науково-технічний потенціал області для розробки оптимальних стратегічних організаційно-виробничих напрямів розвитку агроформувань, їх адаптації до ринкових умов.
Для апробації і впровадження закінчених наукових розробок використовується 5 дослідних і 13 базових господарств, які слугують полігонами для демонстрації товаровиробникам сучасних досягнень аграрної науки. В інституті працюють дорадники, експерти–дорадники, які разом з науковими співробітниками надають рекомендації та практичну допомогу з питань збереження родючості ґрунтів, технологій вирощування зернових і технічних культур, кормовиробництва й луківництва, захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, вирощування, годівлі та утримання великої рогатої худоби, свиней і птиці. При цьому сорти сільськогосподарських культур селекції наукових установ, які входять у Центр наукового забезпечення, широко застосовують не тільки на Львівщині, але й далеко за її межами. Науковці інституту для пропаганди досягнень аграрної науки беруть активну участь у проведенні виставок, семінарів, нарад, круглих столів, передають свій досвід і знання, виступаючи на телебаченні і радіо, публікуючи статті в газетах і журналах.
Сектор економіки
Діяльність лабораторії економіки розпочалася у 1956 р., коли було створено відділ економіки і організації сільськогосподарського виробництва, який виступав координатором наукової роботи дослідних станцій восьми областей Західного регіону. Завідувачами наукового підрозділу з часу його заснування були: Кривокобильський І. Ф. (1956–1962), Земськова О. П. (1962–1964), Кочерівець А. М. (1964–1966), Зінич В. М. (1966–1974), Чеснок Ю. С. (1974–1986), Коцюба В. Ю. (1987–1989), Тивончук С. О. (1990–1992), Куспісь P. M. (1992–1996), Магас В. М. (1996–1997, 1999), Михасюк Р. І. (1997–1998), Музика П. М. (2000–2001), Котько Н. М. (1999–2000; 2001 – до сьогодні).
У дореформений період наукові дослідження співробітників відділу в основному спрямовувалися на розробку пропозицій з чіткої спеціалізації господарських формувань та їх раціональної галузевої структури відповідно до природно–економічної зональності Західного регіону. Особливо вагому роль відводили розробкам раціональної структури і системи кормовиробництва в типових спеціалізованих господарствах відповідно до науково обґрунтованих норм і типів годівлі тварин, на основі яких розробляли пропозиції з оптимальної щільності поголів’я. Також досліджували проблеми оптимізації внутрігосподарського поєднання галузей та розвитку міжгосподарського кооперування.
Становлення української державності та розбудова національної економіки на ринкових засадах господарювання, безперечно, торкнулися всіх сфер аграрної науки. Однак найбільш істотний вплив процеси кардинальних суспільно економічних перетворень спричинили на розвиток аграрної економічної науки, перед якою постало завдання – на принципово нових методологічних засадах опрацювати теоретичні аспекти та практичні питання зростання ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.
У цей період основним напрямом діяльності відділу економіки було вивчення можливостей і розробка пропозицій щодо становлення багатоукладності в сільському господарстві та важливих передумов його трансформування до вимог ринкової економіки, взаємозв'язку цього процесу із реформуванням в інших галузях народного господарства. Подальший характер розвитку АПК підтвердив об'єктивність обґрунтованих у той час колективом відділу висновків і прогнозів щодо недоцільності поспішного й невиваженого розформовування колективних агроформувань, низьку результативність розподільчого підходу в реформуванні відносин власності у сільському господарстві та застосовуваних способів приватизації переробних підприємств.
У історії наукового підрозділу 90-ті роки були достатньо успішними у плані зростання рівня кваліфікації наукових кадрів. Аспірантами й здобувачами відділу економіки були:
Музика П. М. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємств, інновацій та дорадництва в АПК імені І. В. Поповича Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького;
Борщевський В. В. – доктор економічних наук, професор, завідуючий відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону Інституту регіональних досліджень НАНУ, провідний науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень;
Грабовський Р. С. – кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК імені І. В. Поповича Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького;
Магас В. М. – кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства, докторант Львівського національного університету імені Івана Франка;
Максим Л. Я. – кандидат економчних наук, начальник фінансового управління Пустомитівської районної державної адміністрації;
Томашівська І. З. – кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин Норільського державного університету;
Котько Н. М. – кандидат економічних наук, завідувач лабораторії економіки Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
У пореформений період співробітники наукового підрозділу особливу увагу зосередили на таких напрямах досліджень:
• обґрунтування заходів державної політики із забезпечення зростання ефективності аграрного виробництва;
• дослідження характеру і наслідків впливу системотворних факторів на сільський розвиток в умовах дестабілізації економіки;
• обґрунтування елементів організаційно-економічного механізму забезпечення зростання функціональності сільських територій;
• обґрунтування наукових основ та елементів організаційно-економічного механізму дієвого програмно-цільового впливу на зростання ефективності та забезпечення сталості сільського розвитку;
• вивчення наукових основ та розробка економічного механізму раціонального сільськогосподарського землекористування в умовах збалансованого розвитку агропромислового виробництва;
• обґрунтування параметрів ресурсо–екологічної збалансованості сільськогосподарського виробництва регіону в умовах перспективи сталого розвитку сільських територій.
На підставі проведених досліджень отримано відповідні результати:
• обґрунтовано основні напрями зростання ефективності господарювання основних категорій виробників сільськогосподарської продукції, критерії вибору виду діяльності, джерела залучення додаткових ресурсів та засади їх відбору;
• обґрунтовано галузеві пріоритети і стратегічні орієнтири регіонального розвитку;
• визначено ключові конкурентоспроможні напрями розвитку аграрної сфери регіону та обґрунтовано шляхи практичної реалізації його конкурентних переваг;
• розроблено програмні засади зростання соціально-економічної ефективності розміщення сільського господарства в регіоні;
• розроблено методологічні і методичні основи для запровадження програмно-цільового і прогнозного механізму розвитку сільських територій;
• запропоновано модель еколого-економічного оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення з урахуванням факторів сталого землекористування;
• розроблено наукові рекомендації щодо переходу аграрного виробництва на еколого-орієнтований шлях розвитку.
Основні напрями досліджень на сучасному етапі:
• обґрунтування наукових засад організаційно-економічного механізму формування доходів та зростання рівня життя сільського населення в умовах Карпатського регіону;
• розробка методів підвищення рівня продовольчої безпеки регіону в умовах схилового землеробства;
• розробка багатофункціональної інтегрованої моделі організації сільськогосподарського виробництва регіону на засадах кооперації.
Результати досліджень буде покладено в основу обґрунтування заходів активізації складових економічної, та зокрема аграрної політики держави, спрямованих на:
• зростання доходів сільського населення й формування стратегій диверсифікації джерел їх надходження;
• посилення мотиваційних факторів розвитку сімейних ферм, створення додаткових ресурсів для забезпечення фінансової спроможності сільських громад;
• підвищення рівня продовольчої безпеки регіону на основі вдосконалення економічних механізмів та методів організації сільськогосподарського землекористування.
Відходять у минуле часи, коли аграрна, і зокрема економічна наука безвідносно до потреб виробництва просто нагромаджувала результати наукових досліджень. Останні, на глибоке переконання колективу наукового підрозділу, будуть затребувані практикою лише за однієї умови – якщо селяни відчують реальну вигоду від їх запровадження. У цьому плані своє завдання науковці лабораторії економіки вбачають у розробці пакету пропозицій, здатних забезпечити вдосконалення економіки і організації суб’єктів господарської діяльності на сільських територіях. Адже, в умовах диспаритету цін навіть високий технологічний рівень ведення галузей не завжди може гарантувати належний фінансовий успіх.
Отримані у ході виконання наукової тематики результати досліджень знаходять своє втілення в практичну площину також шляхом застосування програмного підходу до розвитку усіх складових агропродовольчої сфери: виробничо-економічної, соціальної, екологічної. Колектив лабораторії економіки обґрунтував виробничо–економічні та соціальні блоки заходів близько 20 проектів програмних документів розвитку базових галузей сільськогосподарського виробництва та сільських територій регіонального, місцевого та локального рівнів.
Основні публікації наукових співробітників лабораторії економіки в 2015–2016 рр.
1. Науково–методичні основи стратегічного планування розвитку сільських територій базового рівня (науково–методичні рекомендації)/ НААН, Карпатський науково–інноваційний центр, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН; [Котько Н. М., Магас Л. М., Тимчишин О. Р., Макойда Н. В.]. – Оброшино: [Б. в.], 2015. – 40 с.
2. Формування пріоритетних напрямів інвестиційного забезпечення екологобезпечного землекористування (методичні рекомендації) / НААН, Інститут сільського господарства Карпатського регіону; Паленичак О. В., Тимчишин О. Р. – Оброшино: [Б. в.], 2015. – 28 с.
3. Практичні рекомендації для об’єднаних (спроможних) територіальних громад у сільській місцевості / М. І. Бащeнко [та ін.]. – Львів–Оброшино : [Б. в.], 2016. – 34 с.
Послуги та пропозиції:
- розробка стратегій і програм галузевого і територіального розвитку;
- складання бізнес-планів ведення галузі рослинництва і тваринництва;