є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
На 21.07 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10 закінчили свою вегетацію, вони є у повній стиглості; жита озимого сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) ‒ у кінці ХІІ етапу ‒ кінець воскової стиглості зерна; пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) і вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІ етапі ‒ відповідно у кінці фази молочної стиглості та тістоподібного стану зерна (сівозміна відділу рослинництва).
Динаміка вологості зерна ярих і озимих зернових культур
|
Сорт |
Вологість, % |
|||
|
30.06 |
06.07 |
14.07 |
21.07 |
|
|
Пшениця озима |
||||
|
Полісянка |
57,4 |
46,9 |
35,9 |
19,2 |
|
Тобак |
59,2 |
50,9 |
36,3 |
20,2 |
|
Жито озиме |
||||
|
Інтенсивне 99 |
59,8 |
54,4 |
48,4 |
26,1 |
|
Пшениця яра |
||||
|
Недра |
60,3 |
51,5 |
||
|
Овес |
||||
|
Аркан |
42,8 |
|||
Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 21.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 4,5−5,0 %, фузаріозу − 4,0−5,0 %, борошнистої роси − 3,7−5,0 %, оливкової плісняви − 3,9−5,2 %.
Підвищення температури повітря й часті опади в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.
Розвиток сапрофітної мікрофлори на зерні наражає на ризик недобору врожаю, погіршення його технологічних якостей, здешевлення отриманої продукції, збільшення вкладень на доведення зерна до прийнятих стандартів якості, псування зараженого зерна, навіть до короткочасного підвищення його вологості в умовах транспортування і зберігання.
Для зменшення негативних наслідків ураженості зерна хворобами потрібно своєчасно збирати врожай, адже перестій на корені на 4‒12-ту добу згідно з нашими результатами за попередні роки сприяє зменшенню маси 1000 насінин залежно від сорту на 1,9‒10,5 г.
На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 12,5−25,5 %, корончастої іржі − 3,5−7,5 %.
Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.
Поряд із жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2021 року.
Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:
‒ посилення біологічної і ферментативної активності;
‒ збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
‒ поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
‒ збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
‒ поліпшення структури ґрунту.
Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) : азоту (N) є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.
Спалювання соломи наносить таку шкоду, як підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С, вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, загибель типових мікроорганізмів, зменшення водопроникності ґрунту.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.
Монографії
.jpg)
