logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Facebook       Youtube  

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 
від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

 
Детальніше

Запаси продуктивної вологи (сівозміна відділу рослинництва) станом на 14.07 (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний)

Культура

Шар ґрунту, см

Продуктивна волога, мм

Овес (молочна стиглість)

0‒20

52,2

20‒40

47,5

  1. Стан посівів

На 14.07 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10 є в ХІІ етапі органогенезу ‒ фаза воскової стиглості, жита озимого сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) у ХІ етапі ‒ фаза тістоподібного стану зерна, пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) і вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІ етапі ‒ фаза молочної стиглості зерна (сівозміна відділу рослинництва).

Динаміка вологості зерна озимих зернових

Сорт

Вологість, %

30.06

06.07

14.07

Пшениця озима

Полісянка

57,4

46,9

35,9

Тобак

59,2

50,9

36,3

Жито озиме

Інтенсивне 99

59,8

54,4

48,4

Пшениця яра

Недра

   

60,3

  1. Фітосанітарний стан озимих та ярих культур на 15.07.2020 р.

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 15.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 3,5−5,0 %, фузаріозу − 3,0−5,0 %, борошнистої роси − 2,7−5,0 %, оливкової плісняви − 1,7−4,8 %.

Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт. 

Першочергове завдання в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

Згідно з результатами наших досліджень за попередні роки, перестій на  корені на 4–12-ту добу сприяє зменшенню маси 1000 насінин у середньому залежно від сорту на 1,9–10,5 г. 

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 8,5−20,5 %, корончастої іржі − 0,5−2,5 %.

  1. Рекомендації 

У теперішній час формування врожайності та якості зерна озимих і ярих зернових відбувається при достатніх і високих вологозапасах та переважно вищих середньодобових температурах порівняно з багаторічною нормою. В окремі дні випадають значні зливові дощі (за добу ‒ 45‒64 % від декадної норми). За порушення гідротермічних умов при переході зернових до воскової і повної стиглості може відбутися такий складний процес, як вуглеводно-білкове виснаження за дуже короткий термін, заселення колосся напівпаразитними грибами, проростання зерна на корені, зниження сформованої врожайності від 10 до 30 і більше відсотків та погіршення якості продукції продовольчих і насіннєвих посівів. Цей процес менше проявляється у технологічно захищених посівах.

Основні площі у посівах області займає пшениця озима. Її збирання має розпочинатися після закінчення надходження пластичних речовин у зерно і формування максимального врожаю (цей процес завершується у середині воскової стиглості, коли зерно має вологість 30‒35 %), тобто за вологості зерна 16‒17 %. Не слід чекати, поки вона знизиться до 14 %, бо у період жнив вологість зерна за добу зменшується на 2‒3 %, а у спекотну суху погоду і більше. За даними ІСГКР НААН, збирання зерна пшениці озимої через 10‒12 діб після повної стиглості призводило до зниження врожаю на 2,8‒3,1 ц/га, якості зерна: склоподібності – 10‒11 %, натури зерна ‒ 21‒22 г/л, вмісту білка – 0,5‒1,0 %, клейковини – на 1,4‒2,2 %.

Нормальним строком збирання жита озимого є кінець воскової – початок повної стиглості. Зібране раніше цього строку жито дає щупле зерно, а при запізненні із збиранням жита і перестої на корені відбуваються втрати через осипання зерна, обламування колосків та активізацію фізіологічних процесів (проростання на корені) при вологій погоді. Тому жито, яке вирощують на хлібопекарські цілі, потрібно збирати у дуже стислі строки (3‒4 дні) за вологості зерна 14‒15 %, щоб отримати добру якість, зокрема число падіння. Слід пам’ятати, що жито є дуже чутливою культурою до змін погодних умов. 

Загальні умови збирання пшениці ярої такі ж, як і озимої. Проте процес природного сушіння врожаю пшениці ярої у полі обмежений тут коротшим, ніж для озимих, проміжком часу, тому строки мають бути максимально стислими – 5‒7 діб від кінця воскової стиглості. Пшениця яра в наших умовах швидше проростає на корені, ніж озима. Зерно втрачає склоподібність, набуває строкатого забарвлення, знижуються показники якості.

При збиранні ячменю ярого потрібно врахувати, що ця культура від перестою на корені втрачає цілі колоски, що призводить до значного недобору зерна, тому вимагає дуже стислих строків збирання. У ячменю вони залежать від його призначення: кормовий – в кінці воскової стиглості, пивоварний – у повній, коли зерно затверділо, але ості з колоссям не опадають, а сам колос не поник.

Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхніх колосків волоті. При запізненні з збиранням вівса втрачається, насамперед, найбільш крупне зерно. Основною ознакою для збирання вівса можна вважати перехід зерна верхніх колосків до повної стиглості.

Збирання врожаю зернових на насінницьких посівах слід розпочинати з вищих репродукцій і дбати про збереження сформованих показників якості (стислі строки).

Підхід до жнив має бути комплексний, враховуючи оптимальні строки збирання, стан посівів, забур’яненість, вилягання, регулювання складових комбайнів, якість подрібнення і рівномірність розкидання соломи та інші особливості.



Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.

 

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся