logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

meta       Youtube  
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

 
 

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.
Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.
 
Детальніше

Місія інституту

Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.

Дощі, часто з грозами та різної інтенсивності, випали у кількості 30,1 мм, зокрема 03.07 – 20,5 мм (64 % від декадної норми). Ґрунт сильно й добре зволожений.

  1. Стан посівів

 

На 06.07 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10, жита озимого сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) є в ХІ етапі органогенезу ‒ фаза молочної стиглості ‒ тістоподібного стану зерна; пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04), вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у Х етапі ‒ формування зерна (сівозміна відділу рослинництва).

У фазі молочної стиглості (наливу зерна) відбувається інтенсивне нагромадження пластичних речовин у зерні, відмирає вегетативна маса і лише верхній листок зберігає зелене забарвлення. Оптимальні умови для проходження цієї фази – добра забезпеченість рослин вологою та невисока (25 °С) температура повітря.

Динаміка вологості зерна озимих зернових

Показник

Вологість, %

30.06

06.07

Пшениця озима

полісянка

57,4

46,9

Тобак

59,2

50,9

Жито озиме

інтенсивне 99

59,8

54,4

Ячмінь озимий

Дев'ятий вал

25,5

13,8

  1. Фітосанітарний стан озимих та ярих культур на 08.07.2020 р.

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 08.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу 1,54,5 %, фузаріозу 1,04,0 %, борошнистої роси 1,24,0 %, оливкової плісняви 0,73,8 %.

Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.

Розвиток сапрофітної мікрофлори на зерні наражає на ризик недобору врожаю, погіршення його технологічних якостей, здешевлення отриманої продукції, збільшення вкладень на доведення зерна до прийнятих стандартів якості, псування зараженого зерна, навіть до короткочасного підвищення його вологості в умовах транспортування і зберігання.

Згідно з результатами наших досліджень за попередні роки, перестій на  корені на 4–12-ту добу сприяє зменшенню маси 1000 насінин в середньому залежно від сорту на 1,9–10,5 г. 

Першочергове завдання в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості 5,515,5 %, корончастої іржі − 0,2−1,0 %.

  1. Рекомендації

Збирання врожаю зернових культур вимагає значно більшого напруження і високої організованості порівняно з іншими сільськогосподарськими роботами.

Поряд із підготовкою до жнив потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі агротехнічні заходи: лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2021 р.

Серед зернових І групи найшвидше дозріває ячмінь озимий. Його збирання ускладнюється ламкістю колоса, коротким оптимальним строком (3‒4 доби). Можна розпочинати збирання за вологості зерна не більше 16‒18 %.

Основні площі у посівах області займає пшениця озима, її збирають за вологості зерна 16‒17 %. Не слід чекати, поки вологість знизиться до 14 %, бо у період жнив вона за добу зменшується на 2‒3 %, а в спекотну суху погоду і більше. За даними відділу рослинництва, збирання зерна пшениці озимої через 10‒12 діб після повної стиглості призвело до зниження врожаю на 2,8‒3,1 ц/га, якості зерна, склоподібності – 10‒11 %, натури зерна ‒ 21‒22 г/л, білка – 0,5‒     1,0 %, клейковини ‒ на 1,4‒2,2 %.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся