logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Facebook       Youtube  

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 
від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

 
Детальніше
  1. Стан посівів

 

На 30.06 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10, жита сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) є в ХІ етапі органогенезу ‒ фаза молочної стиглості зерна; пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) – у Х етапі ‒ формування зерна; вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІ етапі ‒ цвітіння (сівозміна лабораторії рослинництва).

У фазі молочної стиглості (наливу зерна) відбувається інтенсивне нагромадження пластичних речовин у зерні, відмирає вегетативна маса і лише верхній листок зберігає зелене забарвлення. Оптимальні умови для проходження цієї фази – добра забезпеченість рослин вологою та невисока (25 °С) температура повітря.

Вологість зерна озимих зернових на 30.06

Показник

Пшениця озима

Жито озиме

Ячмінь озимий

полісянка

Тобак

інтенсивне 99

Дев'ятий вал

Вологість зерна, %

57,4

59,2

59,8

25,5

Як видно з таблиці, ячмінь озимий є у кінці воскової стиглості; наступає відповідальний етап у технології – збирання врожаю, головна вимога до якого ‒ зібрати врожай без втрат з повним збереженням його добрих продовольчих, посівних і кормових якостей. Кожна культура має певний оптимальний період збирання зерна після настання його повної стиглості, зокрема ячмінь озимий ‒ 3‒5 діб.

Однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване “стікання” зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу і дозрівання.

“Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. При інтенсивному розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).

Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.

  1. Фітосанітарний стан озимих та ярих культур на 01.07.2020 р.

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 01.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі  септоріозу 1,04,0 %, фузаріозу 0,53,5 %, борошнистої роси 0,53,0 %, оливкової плісняви 0,53,2 %.

На посівах ячменю ярого залежно від сорту розвиток борошнистої роси становив 5,5−11,4 %, сітчастої плямистості 3,510,5 %, темно-бурої плямистості 4,5−8,2 %, смугастої плямистості 3,5−8,5 %, а на посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості 3,58,5 %.

Під час вегетації ярих зернових, враховуючи розвиток грибних хвороб та погодні умови, потрібно провести обробку одним із таких фунгіцидів: абакус Ультра, с.е. –  1,0−1,5 л/га, акула, к.е. – 0,6−1,0 л/га, тілт Турбо 575 ЕС, к.е. – 0,8−1,0 л/га, альфа-Тебузол, к.е. –  0,5–1,0 л/га, аканто Плюс, к.с. – 0,5−0,75 л/га, авіатор Хpro, к.е. –  0,6−0,8 л/га, капало, с.е. –  1,0−1,5 л/га, кустодіятм КС –  0,8–1,0 л/га, фалькон, к.е. –  0,6 л/га та ін., що входять до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Зливні дощі, рясні роси та висока відносна вологість повітря сприяли масовому поширенню та розвитку хвороб на ріпаку озимому. Розвиток альтернаріозу залежно від сорту становить 15–40 %, фомозу ‒ 12,0–30,0 %. Ці патогени почали швидко поширюватися по стеблах і стручках ріпаку озимого. Значного поширення на посівах ріпаку озимого набули біла (склеротініоз) та сіра (ботрідіоз) гниль, а також циліндроспоріоз.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.

 

 

 

 

 

Інші відео                            youtube

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся