ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади за цей період були відсутні.
Спостерігали промерзання ґрунту вночі та вранці до 1‒6 см, окрім 16.03. Середньодобова температура в І декаді березня становила -0,8 °С та перевищувала кліматичний показник на 0,9 °С; опадів випало 2,7 мм (18 % від норми).
Якщо надалі буде утримуватися погода з температурами, вищими за біологічний мінімум (5 °С), то озимина відновить вегетацію. Озимі, посіяні в строки, пізніші за оптимальні, не мають достатнього фазового розвитку. Вони не розкущені та не сформували вторинної кореневої системи. Раннє відновлення вегетації (до 27.03‒1.04) сприяло б весняному кущінню та утворенню вузлових коренів. За умов пізньої весни (після 1 квітня) стратегія росту й розвитку рослин пшениці озимої буде спрямована на виживання. Навіть за оптимального та високого рівня мінерального живлення такі рослини не сформують вузла кущіння та вторинних коренів.
Іншим викликом може бути нестача вологи в ґрунті: в лютому та І декаді березня спостерігали дефіцит опадів: відповідно 25,3 мм за норми 43 мм та 2,7 мм за норми 15 мм. Майже одночасно із переходом середньодобових температур повітря через +5 °С ґрунт набуває м'якопластичного стану, а через декілька діб прогрівається до температури 5 °С і вище, тобто настає час проведення весняно-польових робіт (закриття вологи та початок сівби ранніх зернових культур). Відомо, що в останні роки скорочується період між настанням фізичної стиглості ґрунту та оптимальними строками сівби ранніх ярих культур. Попри поки що достатній рівень продуктивної вологи ґрунту, це не знімає такого елементу технології, як збереження його вологозапасів навесні у системі обробітку.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.