ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади випали в кількості 1,3 мм.
Рослини озимих культур продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої.
У зв’язку з досить різкими коливаннями температур (мінусові вночі, плюсові вдень), під впливом почергового відтавання та замерзання ґрунту можемо спостерігати таке негативне явище, як випирання (оголення кореневої системи й вузла кущіння), тому моніторинг стану озимих має завжди залишатися на порядку денному.
Для встановлення життєздатності озимих важливим є відбір монолітів 23.02. Одночасно з цим слід відібрати рослини на визначення кількості цукрів у вузлах кущіння.
Перше підживлення слаборозвинених посівів можна проводити по мерзло-талому ґрунті за переходу температури через 0 °С, коли у нічний час температура набуває мінусових значень, а вдень плюсових, тоді верхній шар його перезволожений і добрива швидко розчиняються та поглинаються. Зріджені та слаборозвинені посіви підживлюють у дозі N25‒30; добре розвинені й перерослі – у III‒IV етапах органогенезу (весняне кущіння). Крім аміачної селітри, можна використовувати КАС, карбамід за умови відсутності снігового покриву.
Слід відзначити, якщо від підживлення по мерзло-талому ґрунті до сприятливих умов засвоєння рослинами поживи, тобто їх активної вегетації, буде тривалий проміжок часу, то втрачатиметься нітратна форма азоту (NO3 ‒).
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.