ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
В озимих зернових відновлення вегетації не відзначено. За останні десять років найскоріше вегетація відновилася 26 лютого 2015 р., найпізніше ‒ 13 квітня 2013 р. За таких метеорологічних умов, що склалися цієї весни, вже не слід очікувати раннього відновлення вегетації (до 27.03), коли рослини розвиваються за короткого дня, низької висоти сонця, з переважанням оранжево-червоного освітлення і все це стимулює ростові процеси. Імовірно, будемо мати середні дати відновлення вегетації (27.03‒3.04), і це дуже короткий термін для рослин, які вийшли з зими в недостатньому розвитку (2‒3 листки та навіть початок кущіння). Будемо мати температури, які швидко зростають, довгий день, переважання синьо-фіолетових променів спектра, і все це скорочуватиме тривалість фаз, рослини підуть генеративним шляхом розвитку.
Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів. Перш за все проводять візуальну оцінку – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння. За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин азотом: добра – темно-зелені листки, задовільна – зелені, недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.
За результатами визначення цих показників дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля:
‒ добрий – нормально розкущені (три ‒ п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою не менше 350‒400 рослин на 1 м2;
‒ задовільний – розкущені перерослі або недостатньо розвинені посіви (початок кущіння ‒ поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;
‒ поганий – посіви у фазі двох-трьох листочків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від стану розвитку рослин.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.