logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Facebook       Youtube  

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 
від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

 
Детальніше

  1. Стан посівів та хід сільськогосподарських робіт

На 03.08 рослини пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) і вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІІ етапі ‒ фаза воскової стиглості зерна (сівозміна відділу рослинництва).

Динаміка вологості зерна ярих і озимих зернових культур

Сорт

Вологість, %

30.06

06.07

14.07

21.07

28.07

03.08

Жито озиме

Інтенсивне 99

59,8

54,4

48,4

26,1

18,6

13,8

Пшениця яра

Недра

   

60,3

51,5

39,7

26,5

Овес

Аркан

     

42,8

36,1

24,7

На посівах області триває обмолот зернових культур та ріпаку. Збирання зернових за оперативною інформацією на 05.08 становить (всі категорії господарств): ранні зернові ‒ 65,7 тис. га (28,8 % площ), намолочено 337,0 тис. т, урожайність 5,13 т/га, зокрема ячмінь озимий – 21,5 тис. га (95,1 %), 117,2 тис. т, врожайність 5,45 т/га; пшениця озима – 41,1 тис. га (27,4 %), 205,3 тис. т, 4,99 т/га; ячмінь ярий – 2,1 тис. га (13,1 %), 6,8 тис. т, 3,16 т/га. Ріпак озимий зібрано на площі 47,8 тис. га (74,4 %), намолочено 121,4 тис. т, врожайність 2,54 т/га.

Спостереження за "стіканням" зерна від перестою на корені свідчать, що через 17 діб маса 1000 зерен пшениці озимої знизилася на 18–22 % внаслідок перезрівання зерна у спекотних погодних умовах.

  1. Рекомендації

Вслід за збиранням зернових радимо максимально застосувати прийоми обробітку ґрунту для збереження вологи, дискування і приорювання соломи, сівбу сидеральних культур після випадання опадів. Складна метеорологічна ситуація через посушливий період з високими температурами утруднює заробку післяжнивних решток і якісний обробіток ґрунту. Слід надавати перевагу тим ґрунтообробним операціям, які найбільш повно враховують особливості формування вологозапасів та біологічних потреб вирощуваних сільськогосподарських культур. Зокрема доцільно впроваджувати в сівозмінах мілкий (8‒16 см) і поверхневий (6‒8 см) обробіток під озимі культури на окультурених полях із задовільним фітосанітарним станом при неглибокому заляганні ґрунтових вод (1,5‒2,5 м).

Слід наголосити населенню, що спалювання соломи на приватних ділянках, крім екологічної небезпеки, призводить до вигорання гумусу, загибелі типових мікроорганізмів, інтенсивного висушування ґрунту до 10 см, зменшення його водопроникності, температура на його поверхні сягає 360 °С, а на глибині 5 см – 50 °С (навіть за температури 40 °С гине ґрунтова біота). Нормальне біологічне функціонування ґрунту за цих умов відновлюється через 2‒3 місяці. Встановлено, що за 2,5‒4 місяці розкладається до 46 % соломи, за 1,5‒2 роки – до 80 %, решта – пізніше. За розкладання 1 кг соломи в ґрунті вже через 3 місяці утворюється приблизно 50 г гумусу, а через 2 роки новоутворення закінчується, досягається його максимальне значення – 90‒100 г. Новоутворені гумусові речовини належать до класу так званого поживного гумусу – через 4 роки відбувається зменшення його вмісту до 70 г/кг ґрунту. Під час удобрення на 1 т соломи вносять 10‒12 кг мінерального азоту або 6‒10 т/га рідкого гною. Процес розкладання соломи перебігає повільно і залежить від ґрунтово-кліматичних умов, якості подрібнення, глибини та рівномірності загортання, аерації ґрунту та активності мікроорганізмів, ґрунтової вологи, гранулометричного складу та вмісту гумусу.



Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва

 

 

 

 

 

Інші відео                            youtube

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся