ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
У ІІІ декаді квітня середньодобова температура повітря становила 10,3 °С за норми 9,0 °С, середньомісячна ‒ 11,7 °С за норми 7,4 °С. Опадів випало відповідно 12,8 мм (67 % від декадної норми) та 44,9 мм (88 % від місячної норми).
Рослини пшениці озимої за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) продовжують стеблування: сорт Естафета миронівська ‒ ріст останнього міжвузля (VІІ етап органогенезу, 39 ВВСН), сорт Поларкап ‒ ріст 4-го міжвузля (VІ етап органогенезу, 34 ВВСН). Овес сорту Ант за сівби 11.04 є у фазі 4 листків (ІІ етап органогенезу, 14 ВВСН). Соя сортів Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ у фазі проростання насіння (І етап органогенезу, 07 ВВСН).
На 8.05 в агроформуваннях області (всі категорії господарств) посіяно пшениці ярої на площі 17,6 тис. га (100,4 % від прогнозу), ячменю ярого ‒ 12,8 тис. га (101,0 %), вівса ‒ 11,4 тис. га (100,2 %), гороху ‒ 0,467 тис. га (100,6 %), кукурудзи ‒ 24,7 тис. га (31,8 %), гречки ‒ 0,372 тис. га (9,4 %), буряків цукрових ‒ 15,2 тис. га (100,2 %), ріпаку ярого ‒ 0,9 тис. га (99,2 %), соняшнику ‒ 7,1 тис. га (26,9 %), сої ‒ 52,7 тис. га (37,7 %), посаджено картоплі ‒ 88,9 тис. га (89,9 %).
Товаровиробникам для поліпшення якості зерна сильних і цінних сортів пшениці озимої радимо від утворення 3-го міжвузля до колосіння підживити посіви карбамідом позакореневим способом у дозі N20‒30, використовуючи розчин 15-відсоткової концентрації (за діючою речовиною), та дотримуватися умов внесення (спекотні дні: зранку до 10-ї години, у другій половині дня ‒ після 17-ї години; похмурі дні: без обмежень у часі).
Ярі зернові мають слаборозвинену кореневу систему, короткий вегетаційний період і дуже високу інтенсивність засвоєння елементів живлення. Важливим є їх підживлення впродовж вегетації від кущіння до фази молочної стиглості, яке сприяє росту і розвитку рослин, підвищенню врожайності та якості зерна. Отож у фазі кущіння проводять підживлення азотними добривами орієнтовно в нормі N45 з внесенням рістстимулятора. Потрібно пам’ятати, що дефіцит вологи в ґрунті ускладнює засвоєння азоту. За низького вмісту продуктивної вологи в кореневмісному шарі слід провести позакореневе внесення азотних добрив у рідкій формі.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.