Опубліковано у Стан посівів

2. Стан посівів

Рослини пшениці озимої сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) продовжують весняне кущіння, активно формують як надземну масу, так і вторинну кореневу систему.

23.02 відібрали зразки рослин для відрощування, яке проводили меристематичним методом протягом 24 год за температури 22 °С.

Життєздатними вважають рослини, в яких внаслідок приросту меристеми з’явилися паростки довжиною понад 0,3 см. До ослаблених належать рослини з приростом менше ніж 0,3 см, загиблі відростання не дають.

За результатами відрощування проб відсоток живих рослин становить 96,6, з них з пониженою життєздатністю ‒ 1,7 %, з доброю ‒ 96,6 %, загибель рослин ‒ 1,7 %, приріст меристеми ‒ 0,2‒2,5 см (за відбору 25.01 ‒ 1,7‒3,2 см).

Середня висота рослин дорівнює 13,6 см, кількість вторинних коренів ‒ 5,1 шт./рослину, коефіцієнт кущіння ‒ 2,9 (за відбору 25.01 ‒ відповідно 12,0 см, 3,5 шт./рослину, 2,4), висота конуса росту (майбутнього колоса) ‒ 0,6‒0,7 мм.

3. Рекомендації

Попри достатній рівень продуктивної вологи в орному й метровому горизонтах ґрунту, не слід нехтувати таким елементом технології, як збереження вологозапасів. Із підвищенням температур, що спостерігаємо зараз, вони втрачаються, особливо за певного дефіциту опадів (ІІ декада лютого). Майже одночасно із переходом середньодобових температур повітря через +5 °С ґрунт набуває м'якопластичного стану, прогрівається до температури 5 °С і вище, тобто настає час проведення весняно-польових робіт (закриття вологи та початок сівби ранніх зернових культур). Відомо, що в останні роки скорочується період між настанням фізичної стиглості ґрунту та оптимальними строками сівби ранніх ярих культур.

Отож вагомими складовими весняно-польових робіт є диференційований підхід до підживлення озимих зернових, збереження запасів продуктивної вологи ґрунту, а також формування структури посівів ярих зернових з оптимізацією площ пріоритетних культур, удосконалення систем живлення з використанням альтернативних джерел удобрення, сівба високоякісним насінням сортів нового покоління, постійний моніторинг за станом посівів та проведення коректив у технологіях вирощування впродовж вегетації.

4. Фітосанітарний стан озимих культур

На обстежених площах на 1 га озимих ріпаку, пшениці нараховано від поодиноких нір до 1–2 заселених колоній мишоподібних гризунів. У зниженні їх чисельності, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Слід відзначити, що надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатиме від погодних умов. За середньодобової температури +5 ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Посіви зі щільністю понад 3‒5 колоній на гектар потребують захисту через внесення в заселені нори дозволених до використання родентицидів.

На основі аналізу рослин пшениці озимої з відібраних проб 23.02.2024 виявлено наявність збудників септоріозу, кореневих гнилей, борошнистої роси, що слугуватиме інфекцією протягом вегетаційного періоду. Слід зазначити, що важливою ланкою в підготовці до сівби є фітоекспертиза насіння ярих зернових. Попередня перевірка насіння сільськогосподарських культур на зараженість хворобами має важливе значення, нарівні з визначенням схожості. Підготовка насіннєвого матеріалу до сівби має починатися з обов'язкового проведення фітопатологічної експертизи, яка включає мікробіологічний аналіз складу грибних і бактеріальних фітопатогенів. Результати фітоекспертизи будуть достатньою підставою для ухвалення рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника потрібного спектра дії.

Всі роботи щодо обмеження чисельності шкідливих організмів слід проводити, суворо дотримуючись санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці, та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна