ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади за цей період випали в кількості 2,2 мм.
На 10.05 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в V‒VІ етапах органогенезу (за сівби 20 вересня та 5 жовтня ‒ початок росту 3-го міжвузля, 20 жовтня ‒ ріст 2-го міжвузля). Триває інтенсивний ріст рослин, а отже, вони потребують оптимального забезпечення поживними речовинами, вологою та світлом.
Пшениця яра сорту Олександра за сівби 12.04 є у ІІ етапі органогенезу ‒ початок кущіння. Ярі зернові мають слаборозвинену кореневу систему, короткий вегетаційний період і дуже високу інтенсивність засвоєння елементів живлення. Важливим є підживлення впродовж вегетації від кущіння до фази молочної стиглості, яке сприяє росту і розвитку рослин, підвищенню врожайності та якості зерна. Отож у фазі кущіння пшеницю яру слід підживити азотними добривами орієнтовно в нормі N45 з внесенням рістстимулятора. Потрібно пам’ятати, що дефіцит вологи в ґрунті ускладнює засвоєння азоту. За низького вмісту продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрунту слід провести позакореневе внесення азотних добрив у рідкій формі.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.