Опубліковано у Стан посівів

Опади в вигляді дощу та снігу випали в кількості 13,0 мм.

З 16.12 розпочалося танення снігового покриву, який утримувався з 3.12; 19.12 він повністю зійшов, а 20.12 знову утворився – на полях з озимими зерновими його висота становила 0…2 см. На 21.12 мінімальна температура на поверхні снігу дорівнювала -11,0 °С, на глибині вузла кущіння ‒ -4,8 °С; ґрунт промерз на глибину 6…9 см. На полях з посівами озимини локально у „блюдцях” спостерігаємо притерту льодову кірку товщиною до 1 см.

У цілому ІІ декада грудня виявилася теплою (-0,1 °С за норми                 -2,3 °С) та з випаданням значної кількості опадів (39,1 мм ‒ 244 % норми).

2. Стан посівів

Рослини озимих культур і надалі перебувають у вимушеному зимовому спокої. Нестабільні й мінливі погодні умови створюють певні виклики у перезимівлі озимих. Основними ризиками в наших умовах можуть бути зокрема перепади температур. Їх підвищення до плюсових значень веде до відлиг. Якщо вони тривають більше ніж 5 діб поспіль, то зумовлюють порушення зимового спокою, що призводить до зниження морозостійкості рослин.

Наразі спостерігаємо значне зниження температур за невисокого, місцями відсутнього, снігового покриву. Мінімальні температури, які утримуються на глибині вузла кущіння, не становлять загрози для озимих, бо вони набагато вищі за критичну (-14…16 °С). Навіть за відсутності снігу поверхневий шар ґрунту виконує деяку роль утеплення для вузлів кущіння. Наприклад, на глибині 1,0…1,5 см температура на 2…3 °С вища, ніж на поверхні, на глибині 2,5…3,0 см різниця досягає 3,5…8,5 °С. Пошкодження й загибель озимих посівів від вимерзання відбувається в тих випадках, коли протягом трьох декад сніговий покрив не досягає оптимальної висоти за певних температурних умов: за снігового покриву 5 см середньодекадна температура має бути не нижчою за -8,0 °С.

Іншим негативним фактором перезимівлі є притерта льодова кірка, яка утворюється внаслідок різкого коливання температур, коли після відлиги знову наступають морози, що і спостерігаємо зараз. Шкідливість притертої льодової кірки визначається її товщиною й тривалістю. Небезпечною для посівів є та, яка залягає товщиною понад 10 мм впродовж трьох декад і більше. Тому контроль за станом озимини має бути на порядку денному впродовж усієї перезимівлі. Слід звернути особливу увагу на посіви надто пізніх строків сівби, які ввійшли в зиму без розвинутого вузла кущіння, слабо вкоріненими, бо вони, вичерпавши запаси насінин, не встигли до кінця осінньої вегетації накопичити достатню кількість поживних речовин, що знижує їх морозостійкість.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна