ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади в кількості 0,7 мм випали 27.07.
У ІІ декаді липня середньодобова температура повітря становила 23,5 °С за норми 18,2 °С, опадів випало 29,9 мм ‒ 91 % від норми.
На 27.07 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в повній стиглості.
Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ХІІ етапі органогенезу (воскова стиглість).
Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.
Поряд із жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2022 року.
Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:
‒ посилення біологічної і ферментативної активності;
‒ збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
‒ поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
‒ збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
‒ поліпшення структури ґрунту.
Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) : азоту (N) є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.
Особливо слід нагадати про шкоду спалювання соломи, зокрема підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С (навіть за температури 40 °С гине ґрунтова біота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, загибель типових мікроорганізмів, зменшення водопроникності ґрунту. Нормальне його біологічне функціонування за таких умов відновлюється через 2‒3 місяці.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.