Опубліковано у Стан посівів

Дощ за цей період пройшов лише одноразово ‒ 10.07 протягом 1 год випало 44,5 мм, що становить 139 % декадної норми.

Середньодобова температура повітря в І декаді липня дорівнювала 20,8 °С, опадів випало понад норму ‒ 53,1 мм (166 %).

2. Стан посівів

На 13.07 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в ХІ‒ХІІ етапах органогенезу (фаза тістоподібного стану зерна ‒ воскова стиглість).

Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ХІ етапі органогенезу (молочна стиглість).

Динаміка вологості зерна окремих зернових культур (сівозміна відділу технологій у рослинництві), %

3. Рекомендації

Збирання врожаю зернових культур є одним з дуже важливих елементів зернового господарства і вимагає значно більшого напруження і високої організованості порівняно з іншими сільськогосподарськими роботами. Агрокліматичні умови цього вегетаційного року були різними (переважно високі температури, надлишок опадів або їх недобір, градобій, грози) та суттєво впливали на розвиток рослин і формування майбутнього врожаю.

Серед зернових І групи найшвидше дозріває ячмінь озимий. Його збирання ускладнюється ламкістю колоса, коротким оптимальним строком збирання (3‒5 днів). Можна розпочинати збирання за вологості зерна не більше 16‒18 %, але найкраще ‒ у повній стиглості.

Основні площі у посівах області займає пшениця озима. Її збирання має розпочинатися після закінчення надходження пластичних речовин у зерно і формування максимального врожаю. Цей процес завершується у середині воскової стиглості (вологість зерна близько 30 %). Пряме збирання можна розпочинати за вологості зерна 16‒17 %. Не слід чекати, поки вологість знизиться до 14 %, бо у період жнив вона за добу зменшується на 2‒3 %, а в спекотну суху погоду і більше. За даними відділу технологій у рослинництві ІСГКР НААН, збирання зерна пшениці озимої через 10‒12 днів після повної стиглості призводить до зниження врожаю на 2,8‒3,1 ц/га і якості зерна: склоподібності – на 10‒11 %, натури зерна ‒ 21‒22 г/л, вмісту білка – 0,5‒1,0 %, клейковини ‒ на 1,4‒2,2 %.

Оптимальним строком збирання жита озимого є кінець воскової ‒ початок повної стиглості. Зібране раніше від цього строку жито дає щупле зерно, тому що в першій половині воскової стиглості приплив поживних речовин іде ще досить інтенсивно. При запізненні з його збиранням і перестої на корені відбуваються втрати через осипання зерна, обламування колосків та активізацію фізіологічних процесів (проростання на корені) за вологої погоди. Тому жито, яке вирощують на хлібопекарські цілі, потрібно збирати в дуже стислі строки (3‒4 дні) за вологості зерна 14‒15 %, щоб отримати добру якість, зокрема число падіння. Слід пам’ятати, що жито ‒ дуже чутлива культура до змін погодних умов. Як тільки зерно на материнській рослині досягає повної стиглості, то за достатньої кількості тепла й вологи починає проростати, іде обернений процес – розщеплення крохмалю внаслідок дихання (зароджується нове життя). Отже, строки збирання жита мають значний вплив як на продовольчі, так і насіннєві показники якості.

Загальні умови збирання пшениці ярої такі ж, як і озимої. Проте процес природного сушіння врожаю пшениці ярої в полі обмежений коротшим, ніж для озимих, проміжком часу, тому строки мають бути максимально стислими – 5‒7 днів від кінця воскової стиглості.

При збиранні ячменю ярого слід мати на увазі, що він від перестою на корені втрачає цілі колоски, що призводить до значних втрат зерна. Ця культура також вимагає дуже стислих строків збирання. У ячменю вони залежать від його призначення: кормовий – у кінці воскової стиглості, пивоварний – у повній, коли зерно затверділо, але ості з колоссям не опадають, а сам колос не поник.

Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхніх колосків волоті. При запізненні з збиранням вівса втрачається насамперед найбільш крупне зерно. Основною ознакою для збирання вівса можна вважати перехід зерна верхніх колосків до повної стиглості.

Збирання врожаю зернових на насінницьких посівах слід розпочинати з вищих репродукцій і дбати про збереження сформованих показників якості (стислі строки).

Підхід до жнив має бути комплексний, враховуючи оптимальні строки збирання, стан посівів, забур’яненість, вилягання, регулювання складових комбайнів, якість подрібнення і рівномірність розкидання соломи та інші особливості.

Впродовж усього періоду зберігання треба вести відповідальний контроль за станом зерна.

4. Фітосанітарний стан посівів зернових культур на 13.07

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості становить 4,5−9,5 %, корончастої іржі – 0,5−2,5 %.

          На площах озимих зернових культур, де посіви не обробляли фунгіцидами, поширення та розвиток фузаріозу досягає 1,0−2,5 %, септоріозу (колос) ‒ 0,5−1,5 %.

У подальшому за сприятливих умов для розвитку хвороб колоса (високої температури повітря та опадів) потрібно оперативно проводити збиральні роботи.

Першочергове завдання ‒ у стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів. Оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Галина Ярославівна Біловус, старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна