ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Озимі зернові перебувають у вимушеному зимовому спокої. За прогнозами очікується значне зниження температур. Це може бути основним ризиком для рослин озимих. До цього слід додати невисокий сніговий покрив. Однак до загибелі озимини можуть призвести сильні довготривалі морози. Пошкодження й загибель озимих посівів від вимерзання відбувається в тих випадках, коли протягом трьох декад сніговий покрив не досягає оптимальної висоти за певних температурних умов (наприклад за температури повітря -10 °С висота снігу повинна становити не менше 7 см; -15 °С ‒ 14 см; -20 °С ‒ 20 см). Має значення також стан самого снігового покриву. На даний час ми маємо 2 см на поверхні ґрунту снігу, який випав ще 7.01, він був насичений вологою та є промерзлим, щільним і має високу провідність; верхній шар снігу в 1 см випав за мінусової температури, є пухким і має вищі теплоізоляційні властивості. Крім того, продовжується снігопад і висота снігового покриву зростає.
У вузлах кущіння ‒ найвища концентрація вуглеводів. Глибина їх залягання може коливатися від 1 до 6 см. Критичні температури в цих зонах є: для ячменю озимого -12…-14 °С, пшениці озимої -16…-18 °С. Але ці значення приблизні, бо їх розрахунок залежить від середньої мінімальної температури на глибині вузла кущіння за певний період (від дати переходу її через 0 °С до дати визначення критичної температури). За перезволоженого ґрунту можливе вимерзання й за вищої (-13…15 °С) температури.
В зоні ризику залишаються посіви озимої пшениці, які ввійшли в зиму, не досягнувши повноцінного розвитку (кущіння) восени. Тому постійний контроль за станом озимих повинен бути на повістці дня впродовж усієї перезимівлі (відбір монолітів (25.01), встановлення життєздатності рослин за конусом росту та ін.).
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва.