ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Аномально тепла погода на початку зимового періоду, яку спостерігаємо останніми роками, відтерміновує перехід озимих зернових до вимушеного спокою. З 20.11 середньодобові температури повітря набули значень, нижчих за біологічний мінімум. Припинення вегетації ‒ це день, після якого 5 діб температура є нижчою за 5 °С. В умовах поточного року ця дата настала на два тижні пізніше за середньобагаторічну (06.11).
На теперішній час маємо добрі умови для проходження І фази загартування. А це – зниження температур вночі до 0 °С і за денної ‒ 6‒10 °С. Рослини пшениці озимої після проходження першої фази можуть переносити зниження температур до -14 °С, зберігаючи життєздатність.
Залежно від строків сівби озимі зернові ввійшли в зиму в різному фазовому розвитку: за ранніх та оптимальних строків ‒ добре розкущені з розвиненою вторинною кореневою системою (синхронно розвинені пагони у рослин ранніх строків сівби); допустимих і пізніх строків ‒ фаза сходів (4–1 листок); рослини таких посівів не встигли сформувати відповідні параметри для успішної перезимівлі. Аналізуючи попередні роки, впродовж перезимівлі часто спостерігається багаторазове тимчасове відновлення вегетації, тому всі посіви з озиминою мають бути в зоні постійного моніторингу.
В агроформуваннях області триває збирання пізніх сільськогосподарських культур, на 25.11 зібрано (всі категорії господарств): кукурудзи ‒ на площі 28,5 тис. га (42,5 %), намолочено 240,4 тис. т, врожайність 8,44 т/га, соняшнику – відповідно 27,8 тис. га (93,3 %), 74,2 тис. т, 2,67 т/га, сої – 63,6 тис. га (83,8 %), 175,0 тис. т, 2,78 т/га, буряків цукрових – 12,1 тис. га (96,3 %), 627,4 т, 51,75 т/га.
На посівах пшениці озимої виявлено прояви септоріозу листя. Ураження хворобою 0,1 % спостерігається на поодиноких рослинах. За утримання сприятливих погодних умов прогнозується збільшення ураження рослин хворобами.
Посіви ріпаку озимого уражені фомозом (0,2 %).
Повсюди на обстежених посівах озимих зернових та ріпаку відзначається активне розселення мишоподібних гризунів, які продовжують мігрувати з лісосмуг, узбіч доріг, неорних земель та багаторічних трав у пошуках соковитого корму. На 1 га нараховується 1‒3 колонії. За ЕПШ мишоподібних гризунів слід продовжити боротьбу з ними рекомендованими препаратами.
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, канд. с.-г. наук.