ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

Опубліковано у Стан посівів

Хід сільськогосподарських робіт

На посівах області триває обмолот зернових культур та ріпаку. Збирання зернових за оперативною інформацією на 19.08 становить (всі категорії господарств): ранні зернові ‒ 180,7 тис. га (79,4 % площ), намолочено 846,2 тис. т, урожайність 4,68 т/га, зокрема ячмінь озимий – 22,6 тис. га (100 %), 122,7 тис. т, врожайність 5,44 т/га; пшениця озима – 128,2 тис. га (85,7 %), 615,2 тис. т, 4,80 т/га; жито озиме ‒ 6,0 тис. га (84,6 %), 16,4 тис. т, 2,72 т/га; пшениця яра ‒ 11,6 тис. га (57,3 %), 46,9 тис. т, 4,03 т/га; ячмінь ярий – 8,83 тис. га (54,1 %), 30,6 тис. т, 3,46 т/га; овес ‒ 4,7 тис. га (36,1 %), 14,1 тис. т, 2,97 т/га. Ріпак озимий зібрано на площі 60,3 тис. га (94,1 %), намолочено 151,3 тис. т, врожайність 2,51 т/га.

3. Обробіток ґрунту під озимі культури

Для створення оптимальних умов росту й розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні слід застосовувати диференційовану систему обробітку ґрунту залежно від його окультуреності, попередників, рівня забур’яненості та наявності технічних засобів. Потрібно правильно поєднувати у сівозміні глибокий, звичайний, мілкий та поверхневий обробіток ґрунту. Для цього слід використовувати полицеві, дискові, чизельні, плоскорізні знаряддя.

Після ранніх попередників (однорічні трави, конюшина та ін.), які звільняють поле не менше як за 20 діб до проведення сівби, слід провести дискування важкими дисковими боронами чи лущильниками на глибину 6–8 см. Для кращого подрібнення післяжнивних решток проводять дискування в двох напрямах. За рахунок проведення дискування забезпечується приріст зерна 3–5 ц/га порівняно з урожайністю на тих полях, де не проводили лущення. Оранка без проведення дискування не дає бажаних результатів, утворюються великі брили, які важко піддаються механічному обробітку. Основним способом обробітку ґрунту є оранка. ЇЇ слід проводити не пізніше як за 10–12 діб після лущення чи дискування на темно-сірих і чорноземних ґрунтах на глибину 23–25 см, на сірих дерново-підзолистих – на глибину 20–22 см, а на ґрунтах з меншим гумусовим горизонтом – на повну його глибину. В умовах Передкарпаття на дерново-підзолистих ґрунтах кращі результати одержують від оранки на глибину гумусового горизонту з ґрунтопоглибленням (16–18 + 10 см).

Щороку озимі культури (понад 30 %) висівають після стерньових попередників. Найбільш негативно реагує на такі попередники й повторні посіви пшениця озима, посіви якої поражаються кореневими гнилями близько 40 %, що призводить до зниження врожайності на 15–20 %. Одним із ефективних заходів у боротьбі з кореневими гнилями, шкідниками та бур’янами є своєчасне проведення лущення стерні та оранки через 10–12 діб, на родючих ґрунтах – на глибину 25–27 см, а на інших ґрунтах – на глибину 20–22 см. Дослідженнями встановлено, що із запізненням оранки на 20–30 діб урожайність зерна зменшується на 16–18 %, а при проведенні оранки в день сівби – на 30–35 %.

Оранку слід проводити плугами із передплужниками. Для поліпшення якості передпосівного обробітку ґрунту на полях після оранки потрібно застосовувати культивацію з боронуванням.

Сівба озимих культур у свіжозораний невирівняний і в неприкоткований ґрунт веде до нерівномірного загортання насіння. На таких полях сходи є зрідженими, вузол кущіння в рослині формується на різній глибині, а за несприятливих погодних умов сильно зріджуються посіви.

Поверхневий безполицевий обробіток ґрунту в першу чергу слід впроваджувати на окультурених ґрунтах при вирощуванні однорічних трав, проміжних післяжнивних посівів, а також під озимі культури та ярі зернові шляхом застосування широкозахватних знарядь, зокрема важких дискових борін і культиваторів з гнучкою стійкою робочих органів, чизельних культиваторів і плугів та інших.

Дуже важливими умовами ефективного застосування мінімалізації обробітку ґрунту є високий рівень агротехніки, чітка технологічна дисципліна на полях, висока забезпеченість технікою та застосування високоефективних гербіцидів.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Качмар Оксана Йосипівна, завідувач відділу землеробства та відтворення родючості ґрунтів, кандидат с.-г. наук