ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 16.09 рослини сої сортів Титан і Моцарт за сівби 30.04 є в фазі дозрівання, ВВСН 81; 82.
На посівах області розпочали збирання пізніх зернових і технічних культур. Згідно з оперативною інформацією на 17.09 зібрано гречки (всі категорії господарств) на площі 0,3 тис. га (10,1 % площ), намолочено 0,62 тис. т, урожайність 2,43 т/га, соняшнику ‒ 0,2 тис. га (0,7 %), 0,7 тис. т, 3,49 т/га, сої ‒ 0,2 тис. га (0,2 %), 0,8 тис. т, 3,58 т/га, викопано картоплі ‒ 42,779 тис. га (44,3 %), 602,0 тис. т, 14,07 т/га, буряку цукрового ‒ 0,8 тис. га (4,8 %), 56,3 тис. т, 75,00 т/га.
Агроформування області продовжують сівбу озимих культур. На 16.09 засіяно озимих зернових (всі категорії господарств) 6,1 тис. га, що становить 3,3 % від прогнозу, зокрема пшениці озимої 3,3 тис. га (2,0 %), ячменю озимого 2,8 тис. га (13,4 %), крім того, ріпаку озимого ‒ 39,4 тис. га (81,7 %).
Підходячи до сівби озимих зернових, рекомендуємо зосередитися на правильному виборі сортів і їх кількості для одного підприємства. У крупних агроформуваннях достатнім буде культивування 3‒5 сортів, що різняться за агробіологічними властивостями, з урахуванням напряму використання. Це сприятиме більш повній реалізації генетичного потенціалу зернової продуктивності, а відтак і стабільній врожайності та якості продукції.
Сорти високоінтенсивного типу вимагають високого агрофону, кращих попередників, доброго ресурсного забезпечення, тобто інтенсивних технологій вирощування; внаслідок порушення елементів технології різко знижують урожайність.
Менш інтенсивні сорти відзначаються добрими адаптивними властивостями як для оптимальних, так і дещо нижчих агрофонів, добрих і задовільних попередників. Такі сорти озимих характеризуються добрим відростанням після перезимівлі та кущаться інтенсивніше навесні, менше реагують на посуху, надмірні опади.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
17.09.2025