logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

          341106 rss icon     Новини-RSS                                                                                                                                                   Офіційний вебсайт

meta  Youtube  
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

 
 

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.
Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.
 
Детальніше

 

 

 

ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

 НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ  

       Місія інституту

Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.

1

Оголошення

вступна кампанія 2026

в аспірантуру  та докторантуру

Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України

  • Головна
  • Стан посівів
  • Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 16.07.2025
  1. Стан посівів

На 15.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є відповідно на початку ХІІ та в кінці ХІ етапу органогенезу (початок воскової стиглості та кінець тістоподібного стану зерна), ВВСН 83 та 79, жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09) ‒ ХІ етапі (тістоподібний стан зерна), ВВСН 77, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03) ‒ ХІІ етапі (воскова стиглість), ВВСН 83, вівса Андрій (сівба 26.03) ‒ ХІ етапі (тістоподібний стан зерна), ВВСН 79, сої Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ ІХ етапі (цвітіння), ВВСН 66.

Динаміка вологості зерна сільськогосподарських культур, %

Дата відбору проб

Ячмінь озимий Калі-форнія

Жито озиме Інтен-сивне 99

Пшениця озима

Ячмінь ярий

Овес Андрій

Естафета миронів-ська

Полар-кап

Актуал

Абсолют

1.07

38,9

63,3

55,8

57,1

54,1

53,8

8.07

15,5

54,1

45,8

47,6

46,0

46,6

48,3

15.07

47,2

37,4

40,7

33,8

34,5

44,0

Однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване «стікання» зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу й дозрівання. Таке негативне явище проходить за підвищеної вологості повітря та прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). Зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим («медова роса»). Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісняви на колосі та зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Їх перебіг підсилюється на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15−50 % і більше від біологічного врожаю.

На посівах області розпочали обмолот озимих зернових. Згідно з оперативною інформацією на 16.07 зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 7,849 тис. га (42,4 % площ), намолочено 42,8 тис. т, урожайність 5,45 т/га.

  1. Фітосанітарний стан зернових культур на 16.07

Згідно з моніторингом посівів озимих зернових розвиток хвороб колосу залежно від сорту становив: септоріозу – 0,5–2,5 %, фузаріозу – 0,5–2,0 %, борошнистої роси – 0,5–1,0 %.

Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колосу, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.

Особливо значні втрати зерна від епіфітної мікрофлори під час достигання врожаю за вологої погоди і довготривалих жнив, що сприяє погіршенню його товарних, харчових та посівних якостей.

Першочергове завдання ‒ в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай. Оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості становить 17,0–27,5 %, корончастої іржі – 3,5–10,5 %.


1 2

3 4

Директор інституту                                Олег СТАСІВ



Матеріали підготували:

Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Галина БІЛОВУС, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.



Перевірено:

Марія КАХНИЧ

16.07.2025

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся