ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 1.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в кінці ХІ етапу органогенезу (кінець молочної стиглості), ВВСН 77, жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09) ‒ ХІ етапі (молочна стиглість), ВВСН 75, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09) ‒ ХІІ етапі (початок воскової стиглості), ВВСН 83, вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03) ‒ в Х‒ХІ етапах (відповідно формування зерна та молочна стиглість), ВВСН 71 та 75, сої Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ VІІІ етапі (бутонізація), ВВСН 55.
Практична відсутність опадів у ІІІ декаді червня та їх незначна кількість у І та ІІ зумовила зниження запасів продуктивної вологи ґрунту, особливо на його супіщаних відмінах та легких суглинках. Приблизно таку ж кількість опадів у червні спостерігали 2017 (22,2 мм) та 2022 рр. (31,3 мм). За даними М. С. Кулика, зменшення запасів продуктивної вологи в орному шарі ґрунту до 19 мм варто прийняти за початок посушливого періоду, а до 9 мм – сухого періоду. Якщо така погодна тенденція збережеться, то дефіцит ґрунтової вологи буде зростати. Високі денні температури повітря, вітри 5 м/с і більше, підвищена випаровуваність, зниження запасів вологи по всьому кореневмісному горизонті ґрунту призведе до погіршення умов росту й розвитку пізніх сільськогосподарських культур, негативного впливу на налив зерна зернових, особливо ярих, зокрема є ризики формування щуплого зерна, а отже, зниження маси зерна 1 колоса.
Серед зернових І групи найшвидше дозріває ячмінь озимий. Його збирання ускладнюється ламкістю колосу, коротким оптимальним строком (3‒4 доби). Розпочинають збирання за вологості зерна не більше ніж 16‒18 % чи за стандартної вологості.
Станом на 1.07 вологість зерна була такою:
‒ пшениця озима Естафета миронівська ‒ 55,8 %, Поларкап ‒ 57,1 %;
‒ жито озиме Інтенсивне 99 ‒ 63,3 %;
‒ ячмінь озимий Каліфорнія ‒ 38,9 %;
‒ ячмінь ярий Актуал ‒ 54,1 %, Абсолют ‒ 53,8 %.
Згідно з моніторингом посівів озимих зернових розвиток хвороб колосу залежно від сорту становить: септоріозу – 0,5–1,5 %, фузаріозу – 0,5–1,5 %, борошнистої роси – 0,5 %.
Посіви ярого ячменю уражені темно-бурою плямистістю листя, сітчастою, смугастою плямистістю – 17,5–25,5 %, карликовою іржею − 9,5−19,5 %, вівса ‒ червоно-бурою плямистістю ‒ 9,0–19,5 %.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина БІЛОВУС, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
02.07.2025