ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Встановлення середньодобових температур повітря нижче від біологічного мінімуму й до мінусових позначок зумовило припинення вегетації. Станом на 19.03 посіви пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в доброму стані, весняний заморозок (-7 °С) перенесли без негативних наслідків. У рослин ячменю озимого відзначено хлороз листя, викликаний низькими температурами, які спостерігали в ІІ декаді лютого та 18.03.
Впродовж останніх років через потепління строки сівби ярих сільськогосподарських культур зміщуються до надранніх, що не є винятком цієї весни. Високі температури, невелика кількість або відсутність опадів у попередніх періодах підштовхнули аграріїв до сівби ранніх ярих зернових. Однак зростають ризики раптового зниження температур, що й спостерігали 18.03. Всі ранні ярі зернові є достатньо холодостійкі. Сходи вівса добре витримують весняні заморозки до -3…-5 °С, навіть до -7…-10 °С, ячменю ‒ до
-3…-4 °С, а іноді й до -6 °С, але мінусові температури під час проростання негативно позначаються на подальшому розвитку рослин. Пшениця яра найбільшу стійкість до низьких температур виявляє в ранні фази, наприклад, у період проростання зерна вона переносить заморозки до -13 °С.
На 18.03 в агроформуваннях області (всі категорії господарств) посіяно ранніх зернових на площі 2,74 тис. га (6,7 % від прогнозу), зокрема пшениці ярої ‒ 2,30 тис. га (13,6 %), ячменю ярого ‒ 0,24 тис. га (2,1 %), вівса ‒ 0,20 тис. га (1,6 %).
В. о. директора інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
19.03.2025