ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Прогнозоване послаблення морозів вночі та підвищення денних температур до плюсових значень ‒ час для першого (регенераційного) підживлення по мерзлоталому ґрунті. Його проводять на слаборозвинених посівах, коли на полях немає снігу, перед відновленням весняної вегетації. За перезволоження верхнього шару ґрунту добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом. Однак їхнє засвоєння буде ефективним лише тоді, коли відновиться вегетація й почне функціонувати коренева система та й рослина в цілому. Потрібно ретельно зважити доцільність проведення такого підживлення в теперішніх метеоумовах, коли рослини в фазі 1‒3 листків пошкоджені низькими температурами, оскільки існує ризик вимерзання. Більше інформації щодо стану посівів буде отримано після відбору рослин для визначення їх життєздатності 24.02.
Підживлення добре розкущених ценозів з рослинами, які ввійшли в зиму з 3‒4 і більше пагонами, недоцільно проводити по мерзлоталому ґрунті, за винятком площ, де листкова поверхня пошкоджена морозом. Але кращий ефект І підживлення забезпечить, якщо його провести в період активного росту впродовж 10‒15 діб після відновлення вегетації, коли найбільший коефіцієнт використання поживних речовин і цей час сприятливий для відновлення та розвитку листкової поверхні й кореневої системи.
Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, стану посівів та інших умов може бути N30. Застосовувати високі дози в І підживленні недоцільно, тому що більший ефект у нашій зоні забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у наступні найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.
Для підживлення озимих застосовують аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію, карбамід тощо.
В. о. директора інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
19.02.2025