logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

          341106 rss icon     Новини-RSS                                                                                                                                                   Офіційний вебсайт

meta  Youtube  

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 26.07.2023

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація 

у Львівській області на 26.07.2023

  1. Перебіг метеорологічних умов

У період з 20 до 26 липня переважав високий температурний режим, за винятком 20.07, коли він був нижчим за норму. Отож середньодобові температури повітря знаходилися в межах 17,8‒22,4 °С за норми 18,2 °С у ІІ та 17,5 °С ‒ ІІІ декадах липня. Максимальна температура повітря піднімалася до позначки 30,3 °С (24.07), мінімальну зафіксовано 10,4 °С (21.07). 

Опади за цей період випали в кількості 59,1 мм. 

У ІІ декаді липня середньодобова температура повітря становила 20,7 °С і перевищила кліматичний показник на 2,5 °С, дощі випали в кількості 34,0 мм за норми 33 мм.

  1. Стан посівів

На 26.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в повній стиглості. Зерно набирає вологи від періодичного випадання помірних та сильних дощів. 

Овес сорту Артур, висіяний 21.03, також є в повній стиглості, ВВСН 91, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 ‒ в ХІ етапі ‒ фаза тістоподібного стану зерна (ВВСН 77), соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 ‒ формування бобів (ВВСН 71), гречка сорту Ярославна за сівби 15.05 ‒ в ХІ етапі органогенезу ‒ достигання насіння.

Динаміка вологості зерна залежно від культур, сортів та строків сівби, %

Дата відбору проб

Пшениця озима

Пше-ниця яра

Овес

Естафета миронівська

Довіра одеська

Ахім

Олек-сандра

Артур

Дата сівби

24.09

5.10

18.10

24.09

5.10

18.10

24.09

5.10

18.10

21.04

21.03

19.06

71,5

‒

‒

67,6

69,1

‒

‒

‒

‒

‒

‒

27.06

58,1

59,2

64,9

55,0

55,6

55,6

65,9

70,6

72,0

‒

‒

4.07

48,6

49,8

49,9

44,7

46,1

47,0

51,3

55,8

56,4

‒

‒

11.07

40,1

43,4

43,7

23,2

23,8

29,5

44,0

45,6

46,8

‒

‒

18.07

30,1

30,6

31,8

24,0

24,2

24,2

33,3

38,4

39,3

51,6

36,2

25.07*

20,6

19,7

20,4

19,8

19,2

19,6

21,3

22,4

21,2

44,8

19,8

* 24.07 пройшла сильна гроза, за ніч випало 45,4 мм опадів. 

На посівах області продовжують обмолот озимих зернових, жнива проходять повільними темпами через коливання погодних умов. Згідно з оперативною інформацією на 26.07 зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 17,3 тис. га (99,9 % площ), намолочено 90,6 тис. т, урожайність 5,24 т/га, пшениці озимої ‒ 5,09 тис. га (3,3 % площ), намолочено 16,9 тис. т, урожайність 3,31 т/га, ріпаку озимого ‒ 7,6 тис. га (15,6 %), 23,4 тис. т, 3,08 т/га.

  1. Рекомендації

Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. Посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються в категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.

Поряд із жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2024 року.

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує: 

‒ посилення біологічної і ферментативної активності;

‒ збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;

‒ поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;

‒ збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;

‒ поліпшення структури ґрунту.

Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) та азоту (N) є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.

Також використовують деструктори рослинних решток (стерні), які заселяють ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізують фітотоксини й поліпшують біологічну активність ґрунту. 

Особливо слід нагадати про шкоду спалювання соломи, зокрема підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С (навіть за температури 40 °С гине мікробіота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, зменшення водопроникності, загибель типових мікроорганізмів. Нормальне його біологічне функціонування за таких умов відновлюється через 2‒3 місяці.

1 2 3

Матеріали підготували:

Ганна Миколаївна Дорота, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

Архів

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.