Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 13.07.2022 р.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 13.07.2022 р.

Перебіг метеорологічних умов

Погода періоду з 7 до 13 липня характеризувалася різкою зміною гідротермічного режиму з 10 липня. У перші три доби утримувалися підвищені середньодобові температура повітря: 17,0‒18,4 °С (на 0,3‒1,7 °С вище від кліматичного показника), опади були відсутні. У другій половині періоду відбулося значне зниження температур до 13,1‒14,6 °С (на 2,1‒5,1 °С нижче від норми). Максимальна температура повітря дорівнювала 23,0 °С (8.07), мінімальна ‒ 8,6 °С (12.07).

Опади за цей період випали в сумі 19,2 мм, основна кількість яких (14,2 мм ‒ 43 % декадної норми) ‒ 13.06.

У І декаді липня середньодобова температура повітря становила 19,9 °С за норми 16,7 °С; опади випали в кількості 32,5 мм, що відповідає нормі.

Стан посівів

На 11.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в ХІ‒ХІІ етапах органогенезу (залежно від сортів і строків сівби ‒ фаза тістоподібного стану зерна ‒ воскова стиглість).

Динаміка вологості зерна пшениці ярої та озимої залежно від сортів та строків сівби, %

Дата відбору проб	Естафета миронівська			Довіра одеська			Ахім			Олек-сандра
	Дата сівби
	28.09	5.10	20.10	28.09	5.10	20.10	28.09	5.10	20.10	12.04
21.06	67,9	69,0	69,2	60,8	62,8	67,8	73,1	‒	‒	‒
28.06	53,4	56,2	60,1	48,1	51,1	53,6	60,3	61,3	62,7	‒
5.07	44,6	44,8	46,5	36,4	40,2	41,0	46,9	47,8	49,8	‒
11.07	39,9	42,2	42,0	28,1	30,1	31,0	40,1	42,2	44,3	49,9

Пшениця яра сорту Олександра є в ХІ етапі органогенезу ‒ фазі тістоподібного стану зерна.

Метеорологічні умови, за яких спостерігали дефіцит опадів, високі температури повітря, низькі та критичні запаси продуктивної вологи ґрунту в період формування, наливу й дозрівання зерна озимих, різко змінилися з 12 липня. Дощова погода, якщо вона затягнеться, подовжить тривалість воскової стиглості зерна пшениці озимої, а також відтермінує збирання ячменю озимого. У зв’язку з цим можемо спостерігати таке негативне явище, як "стікання" зерна, особливо пшениці. Суть і механізм його проходить за підвищеної вологості повітря й прямого контакту рослин із вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. При інтенсивному розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).

Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісняви на колосі та зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи та білки як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні та на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Ці процеси підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 % і більше від біологічного врожаю.