Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 17.03.2021 р.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 17.03.2021 р.

Перебіг метеорологічних умов

З 11 до 17 березня утримувалася тепла як для цього періоду погода, за винятком 11.03. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -0,1…5,3 °С за норми 0,1 °С. Максимальна температура сягала позначки 10,2 °С (13.03), мінімальна знижувалася до -3,2 °С (11.03).

Пройшли значні опади, їх сума за цей період становила 20,5 мм ‒ 146 % декадної норми.

12.03 повністю зійшов сніговий покрив. Ґрунт сильно зволожений, у понижених місцях рельєфу на полях з озиминою відзначено застій води.

Стан посівів

Озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої. Дата відновлення вегетації приблизно збігається з датою переходу середньодобової температури повітря через +5 °С і відростанням нової тканини рослин на 1 см. ЧВВВ (час весняного відновлення вегетації) є визначальним для майбутнього врожаю. Високий урожай сформують рослини, які є в кущінні й мають вторинну кореневу систему. Пізній строк відновлення вегетації несе ризики для рослин дуже пізніх строків сівби, які зараз є у фазі сходів – двох листків. Стратегія росту й розвитку цих посівів буде спрямована на виживання. Рослини навіть за оптимального рівня мінерального живлення не утворять вузла кущіння й вторинної кореневої системи. Вони формуватимуть лише одне стебло та невеликий колос. Підживлення таких посівів істотно не поліпшить їх стану.

Рекомендації

Після відновлення весняної вегетації пшениці озимої азотні добрива рекомендовано вносити в три строки:

‒ перше підживлення – ранньовесняне (регенеративне);

‒ друге підживлення – продуктивне;

‒ третє підживлення – якісне.

Критерієм для визначення дози азотних добрив при першому підживленні є кількість рослин на одиниці площі і їх розвиток, а ефективний строк у наших умовах – період активного росту протягом 10‒15 діб після відновлення вегетації, коефіцієнт використання поживних речовин у цей час найбільший і сприяє відновленню та кращому розвитку надземної поверхні і кореневої системи.

Перше підживлення слаборозвинених посівів, так зване регенераційне, можна проводити і по мерзло-талому ґрунті за переходу температури через 0 °С, коли у нічний час температура набуває мінусових значень, а вдень ‒ плюсових, тоді верхній шар його перезволожений і добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтом.

За недостатнього внесення фосфорно-калійних добрив з осені весняне підживлення рослин азотними добривами є малоефективним. Можна використовувати азотно-фосфорно-калійне добриво (2,0‒2,5 ц/га) або суміш фосфорно-калійних добрив з аміачною селітрою (по 1 ц/га кожного).

Підживлення озимих зернових після відновлення вегетації слід розпочати із слабше розвинених посівів (початок кущіння, 3‒4 листки), але з нормальною густотою рослин, не менше 350‒400 шт./м2, для поліпшення їх розвитку. Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, агротехніки та інших умов може бути N45-60 (1,3‒1,8 ц/га аміачної селітри, не більше 2 ц/га).

Завершувати його доцільно на площах з кращим розвитком рослин (3‒5 і більше пагонів) і густотою (450‒500 шт./м2), оскільки це сприяє формуванню більш продуктивних пагонів. Доза добрив ‒ N30-45 (0,9‒1,3 ц/га аміачної селітри, до 1,5 ц/га). Під жито та ячмінь озимі у першому підживленні достатньо внести N34 (1 ц/га аміачної селітри). Застосовувати високі дози при першому весняному підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності колосу та якості зерна.

За умов пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах пшениці озимої незалежно від стану розвитку рослин.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.