ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 02.12.2020 р.
Тижневий період з 26 листопада до 2 грудня, на противагу попередньому, характеризувався холодною з невеликими опадами погодою. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -3,7…0,3 °С і були нижчими за норму (0,5 °С у ІІІ декаді листопада й -0,9 °С у І декаді грудня) на 0,2‒3,0 °С. Максимальна температура повітря дорівнювала 6,3 °С (26.11), мінімальна ‒ -6,0 °С (01.12).
Опади у вигляді мокрого снігу становили суму 5,4 мм. Сніговий покрив висотою 1‒2 см на полях з озимими зерновими утворився 28.11 на талому ґрунті. Зі зниженням температур відбувалося його промерзання: 01.12 ‒ до 1‒2 см, 02.12 ‒ до 8 см.
Рослини озимих зернових на 02.12 і надалі перебувають у вимушеному зимовому спокої.
Аналізуючи гідротермічний характер зимового періоду попередніх років, є велика ймовірність певних ризиків перезимівлі озимих. Звичайно, не слід викреслювати такі негативні фактори, як вимерзання, вимокання, випрівання, випирання, льодова кірка. Глобальне потепління призвело до підвищення температур, зокрема у зимові місяці, й дещо знизило шкідливий вплив низьких температур. За останні дев'ять років, починаючи з зими 2011‒2012 рр. (дані Львівської гідрогеолого-меліоративної станції, пункт спостереження ‒ Оброшине), найнижчу середньомісячну температуру в грудні (-3,6 за норми -1,8 °С) спостерігали в 2012 р. В інші роки вона була вищою за норму та знаходилася в межах -1,5…2,8 °С. Найхолодніший січень виявився 2017 р.: середньомісячна температура дорівнювала -6,1 °С за норми -4,6 °С; в решту років вона перевищувала норму на 0,9‒5,3 °С. У лютому найнижчу середньомісячну температуру зафіксували 2012 р.: -8,2 °С за норми -3,7 °С, а також холоднішим був і лютий 2018 р. (-4,2 °С). В інші сім років середньомісячна температура лютого перевищувала кліматичний показник на 4,4‒7,3 °С.
Більшу небезпеку низькі температури нестимуть рослинам озимих зернових, які ввійшли в зиму у фазі 1‒3 листків. Адже найвища кількість розчинних вуглеводів акумулюється в вузлах кущіння, менша ‒ в листках.
В останні роки спостерігаємо неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, незначне промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі тимчасово відновлюють вегетацію. Таке неодноразове порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат запасних пластичних речовин (цукрів), і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів.
Щодо зимових опадів, то вони відіграють значну роль у водозабезпеченні ґрунту навесні. Норма опадів у зимові місяці (грудень ‒ січень) дорівнює 131 мм. У проаналізовані роки їх дефіцит спостерігали впродовж чотирьох зим: з 2014‒2015 рр. до 2016‒2017 рр., в інші зими відзначено надлишок опадів. Листопад 2020 р. був доволі сухим: опадів випало трохи більше за третину норми (35,8 %).
Отож моніторинг посівів завжди має стояти на порядку денному, особливо в період відлиг і за різких коливань температур, для корекції майбутнього догляду за ними.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва.