ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Новини-RSS Офіційний вебсайт
ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 25.11.2020 р.
Протягом тижневого періоду з 19 до 25 листопада температурний режим переважно перевищував кліматичний показник, за винятком 21.11, коли спостерігали його зниження до мінусових значень. Отож, середньодобові температури повітря коливалися в досить широкому діапазоні: від -1,2 до 5,4 °С за норми 2,1 °С у ІІ та 0,5 °С у ІІІ декадах листопада. Максимальна температура повітря дорівнювала 10,8 °С (19.11), мінімальна ‒ -2,8 °С (22.11).
Опади випали неістотні ‒ 0,5 мм. Незважаючи на переважно похмурі дні та високу вологість повітря (в середньому 83 %), волога з верхнього горизонту ґрунту поступово втрачається, він є слабозволоженим. Слід відзначити, що починаючи з ІІІ декади жовтня, маємо значний дефіцит опадів. Так, за ІІІ декаду жовтня випало 4,4 мм, І декаду листопада ‒ 8,2, ІІ ‒ 3,6 мм опадів, що становить відповідно 23; 48 і 22 % від норми.
Аномально тепла погода на початку зимового періоду, яку спостерігаємо останніми роками, відтерміновує перехід озимих зернових до вимушеного спокою. З 20.11 середньодобові температури повітря набули значень, нижчих за біологічний мінімум. Припинення вегетації ‒ це день, після якого 5 діб температура є нижчою за 5 °С. В умовах поточного року ця дата настала на два тижні пізніше за середньобагаторічну (06.11).
На теперішній час маємо добрі умови для проходження І фази загартування. А це – зниження температур вночі до 0 °С і за денної ‒ 6‒10 °С. Рослини пшениці озимої після проходження першої фази можуть переносити зниження температур до -14 °С, зберігаючи життєздатність.
Залежно від строків сівби озимі зернові ввійшли в зиму в різному фазовому розвитку: за ранніх та оптимальних строків ‒ добре розкущені з розвиненою вторинною кореневою системою (синхронно розвинені пагони у рослин ранніх строків сівби); допустимих і пізніх строків ‒ фаза сходів (4–1 листок); рослини таких посівів не встигли сформувати відповідні параметри для успішної перезимівлі. Аналізуючи попередні роки, впродовж перезимівлі часто спостерігається багаторазове тимчасове відновлення вегетації, тому всі посіви з озиминою мають бути в зоні постійного моніторингу.
В агроформуваннях області триває збирання пізніх сільськогосподарських культур, на 25.11 зібрано (всі категорії господарств): кукурудзи ‒ на площі 28,5 тис. га (42,5 %), намолочено 240,4 тис. т, врожайність 8,44 т/га, соняшнику – відповідно 27,8 тис. га (93,3 %), 74,2 тис. т, 2,67 т/га, сої – 63,6 тис. га (83,8 %), 175,0 тис. т, 2,78 т/га, буряків цукрових – 12,1 тис. га (96,3 %), 627,4 т, 51,75 т/га.
На посівах пшениці озимої виявлено прояви септоріозу листя. Ураження хворобою 0,1 % спостерігається на поодиноких рослинах. За утримання сприятливих погодних умов прогнозується збільшення ураження рослин хворобами.
Посіви ріпаку озимого уражені фомозом (0,2 %).
Повсюди на обстежених посівах озимих зернових та ріпаку відзначається активне розселення мишоподібних гризунів, які продовжують мігрувати з лісосмуг, узбіч доріг, неорних земель та багаторічних трав у пошуках соковитого корму. На 1 га нараховується 1‒3 колонії. За ЕПШ мишоподібних гризунів слід продовжити боротьбу з ними рекомендованими препаратами.
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, канд. с.-г. наук.