logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

meta       Youtube  

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 21.02.2024

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 21.02.2024

Перебіг метеорологічних умов та стан посівів

У період з 15 до 21 лютого утримувалися плюсові середньодобові температури повітря. Вони знаходилися в межах 1,8…5,4 °С за кліматичного показника -3,6 °С. Максимальна температура повітря дорівнювала 13,2 °С (17.02), мінімальна ‒ -2,6 °С (19.02).

Опади випали в кількості 4,6 мм. Ґрунт (сірий лісовий поверхнево оглеєний) сильно зволожений.

Аномально тепла І декада лютого (4,7 °С), плюсові температури в ІІ призводять до малоактивної, в окремі дні ‒ до більш активної вегетації озимих культур. Раннє її відновлення, коли переважають довгохвильові червоні промені, сприяє ростовим процесам, нагромадженню надземної маси. Рослини мають більше часу для регенерації пошкоджених за зиму тканин. А цьогоріч спостерігаємо значне пошкодження листків внаслідок дії низьких температур (8‒9.01) та недостатньої висоти снігового покриву. Слабка сонячна радіація й помірні температури сприяють формуванню стеблостою. Такі умови позитивно впливають на посіви пізніх строків сівби, які не розкущилися або недостатньо розкущені. Відбувається вегетативний тип розвитку, який триватиме, поки не будуть переважати короткохвильові сині промені високих енергій (рослини вступають у генеративний тип розвитку).

Щодо підживлення, то за раннього відновлення вегетації на добре розвинених посівах озимих зернових (пшениці, жита, тритикале, ячменю) рекомендуємо дещо зменшити дозу азоту від розрахункової норми й перенести на наступне для закладки елементів продуктивності колосу. Його слід розпочати із слабше розвинених посівів (початок кущіння, 3‒4 листки), але з нормальною густотою рослин, не менше ніж 350‒400 шт./м2, для поліпшення їх розвитку. Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, агротехніки та інших умов може бути N45-60.

Завершувати його доцільно дозою добрив N30-45 на площах з кращим розвитком рослин (3‒5 і більше пагонів) і густотою (450‒500 шт./м2), оскільки це сприяє формуванню більш продуктивних пагонів. Під озимі жито і ячмінь у першому підживленні достатньо внести N34. Застосовувати високі дози в першому весняному підживленні недоцільно, щоб уникнути загущення агрофітоценозу. Крім того, більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у найбільш важливі етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.

23 лютого, згідно з методикою, слід знову відібрати проби рослин на життєздатність. Остаточну оцінку стану озимих культур дають після інвентаризації посівів.

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур

Обстеження посівів озимих зернових культур показало, що переважна більшість рослин знаходиться в задовільному стані. Виявлено незначний розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, збудники цих хвороб збереглися на 1‒5 % рослин. Небезпека пошкодження озимих культур залишається на посівах, де тривалий час утримуватиметься застій великої кількості води.

Із підвищенням температури повітря, а зокрема за різкого потепління, можливе збільшення рівня ураження основними хворобами озимих зернових.

Враховуючи зазначене вище, переважати має превентивне внесення фунгіцидів, що забезпечують ефективність за понижених добових температур. Асортимент препаратів має відповідати видовим особливостям патогенів, які, однак, мають бути уточнені в конкретних умовах весни, поля, попередника тощо. Важливо не запізнитися із строками внесення фунгіцидів, враховувати критичну фазу розвитку хвороби, оскільки жоден із них, захищаючи листкову поверхню рослини від ураження, не здатний відновити вже хворі тканини. Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. Для захисту посівів від хвороб застосовують один із рекомендованих фунгіцидів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Погодні умови, що склалися в лютому, сприяють життєдіяльності мишоподібних гризунів. На обстежених площах на 1 га озимих ріпаку, пшениці нараховано від поодиноких нір до 1–2 заселених колоній. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Небезпека пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди.

Всі роботи щодо обмеження чисельності шкідливих організмів потрібно проводити, суворо дотримуючись санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці, та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

1

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.