Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 28.06.2023

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 28.06.2023

Перебіг метеорологічних умов

Високий температурний режим утримувався з 22 до 26 червня, з 27.06 відбулося значне похолодання. Отож середньодобові температури повітря знаходилися в межах 16,0‒22,3 °С за кліматичного показника 17,2 °С. Максимальна температура повітря сягала позначки 29,6 °С (23.06), мінімальна не опускалася нижче 12,5 °С (26.06).

Впродовж періоду випали значні дощі, їх сума становила 37,6 мм. Сильну зливу, грозу, подекуди з градом відзначено 23.03, коли випала майже декадна норма опадів.

У ІІ декаді червня середньодобова температура повітря становила 15,4 °С за норми 16,0 °С, дощі випали в кількості 47,0 мм (157 % норми).

Вологозапаси ґрунту в горизонті до 40 см є високими. На 27.06 запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою сорту Ахім залежно від строків сівби та варіантів були такими (відділ технологій у рослинництві, ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний): у горизонті 0‒20 см ‒ 47,9‒50,5 мм, 0‒40 см ‒ 85,3‒95,5 мм.

Стан посівів

На 27.06 рослини пшениці озимої залежно від сортів та строків сівби є в Х‒ХІ етапах органогенезу (кінець формування зерна ‒ молочна стиглість), фаза 72‒75 за класифікацією ВВСН.

Овес сорту Артур, висіяний 21.03, є в кінці ІХ етапу органогенезу ‒ кінець цвітіння, ВВСН 69, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 ‒ початок ІХ етапу ‒ початок цвітіння (ВВСН 61), соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 ‒ у ІІІ етапі (інтенсивний ріст) ‒ розгортання 4-го трійчастого листка (ВВСН 14), гречка сорту Ярославна за сівби 15.05 ‒ у ІХ етапі органогенезу ‒ цвітіння.

Динаміка вологості зерна пшениці озимої залежно від сортів та строків сівби, %

Дата відбору проб	Естафета миронівська			Довіра одеська			Ахім
	Дата сівби
	24.09	5.10	18.10	24.09	5.10	18.10	24.09	5.10	18.10
19.06	71,5			67,6	69,1
27.06	58,1	59,2	64,9	55,0	55,6	55,6	65,9	70,6	72,0

Оптимальні умови для проходження молочної стиглості – добра забезпеченість рослин вологою та невисока (до 25 °С) температура повітря.

Високі температури повітря (понад 25 °С) та недостатні запаси продуктивної вологи ґрунту затримують наливання зерна. Може відбуватися негативне явище т. зв. “захвату”, або запалу зерна, тобто переміщення води від колоса до тканин листків і стебла, внаслідок цього зерно хлібних злаків стає щуплим.

Іншою причиною недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване “стікання” зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу і дозрівання. “Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу і надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”). Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки як поживне середовище для їх життєдіяльності. Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, зокрема мікробіологічних, процесів у дозріваючому зерні та на його поверхні, що виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.