Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 18.02.2021 р.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 18.02.2021 р.

Перебіг метеорологічних умов

Впродовж періоду з 11 до 18 лютого утримувалася морозна зі снігопадами погода. Середньодобова температура повітря знаходилася в межах -12,2…-2,8 °С за норми -3,6 °С. Максимальна температура повітря піднімалася до позначки -0,9 °С (17.02), мінімальна знижувалася до -17,2 °С (16.02).

Сніжило щодня, найбільш інтенсивні опади спостерігали 11.02, коли за добу випало 23,5 мм снігу (157 % декадної норми). У сумі за цей період випало 36,6 мм опадів (244 % декадної норми).

Висота снігового покриву на полях із озимими зерновими становить 38‒40 см, глибина промерзання ґрунту не змінилася порівняно з попереднім періодом і дорівнює близько 10 см. Мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння не опускалася нижче -1 °С.

За І декаду лютого середньодобова температура повітря на 2,0 °С перевищила норму й дорівнювала -2,2 °С. Опадів випало 52,6 мм ‒ 351 % декадної й 122 % місячної норми.

Стан посівів

Озимі зернові й надалі перебувають у вимушеному зимовому спокої. Значна висота снігового покриву, замерзлий ґрунт підтримують стабільну температуру на глибині вузла кущіння. Однак у подальшому можуть виникнути певні ризики для нормальної життєдіяльності озимих. За потепління, коли температури будуть плюсовими, під час танення снігу та надлишкової вологи може проявлятися затоплення посівів у понижених місцях рельєфу. За повернення морозів може утворюватися льодова кірка (притерта чи висяча), змінюється структура снігу, погіршуючи його теплоізоляційні властивості. Тому моніторинг стану озимих має завжди залишатися на порядку денному.

Спеціалісти окремих агрофірм вже повідомляють про утворення на значних площах з пшеницею озимою притертої льодової кірки. Очевидно, вона утворилася ще в кінці першої п’ятиденки І декади лютого. 4.02 спостерігали плюсову середньодобову температуру (3,6 °С), випав сильний дощ (8 мм, подекуди і більше), ґрунт був талим, а якщо його стан перезволожений ‒ на поверхні утворювався застій води, яка перетворилася у притерту льодову кірку за повернення морозів 5.02, і рослини виявилися вмерзлими в лід. Найбільшої шкоди завдає притерта льодова кірка, яка може досягати товщини понад 10 см. Чим вона товща і чим довше утримується, тим вища загибель озимих внаслідок нестачі кисню. Крім того, льодова кірка загальмовує відтік вуглекислого газу з тканин рослини, таким чином порушується газообмін.

Ступінь пошкодження залежить і від температури навколишнього середовища. За невеликих морозів вони будуть меншими. Якщо на поверхні льодової кірки немає снігу (в нашому випадку він видувався вітрами), то рослини будуть захищені від дії низьких температур лише льодовою кіркою, яка має вищу теплопровідність, ніж сніг. Крім того, при зміні температур відбувається зміщення льоду щодо поверхні ґрунту, внаслідок чого рослини травмуються. Небезпечна для посівів льодова кірка товщиною понад 10 мм та тривалістю залягання три декади і більше.

Рекомендації

Тим господарствам, на полях яких спостерігається льодова кірка, рекомендуємо відібрати проби рослин, щоб визначити їх стан, зокрема конуса росту, відростання нової тканини, вміст цукрів у листках та вузлах кущіння.

Механічна боротьба з притертою льодовою кіркою малоефективна. У зв’язку з тим, що лід щільно прилягає до ґрунту, а рослини є вмерзлими в нього, руйнування її ротаційними знаряддями, котками шкодить рослинам.

23 лютого слід повторно відібрати рослини на відрощування.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва.