ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 23.12.2020 р.
Період з 17 до 23 грудня характеризувався переважно хмарною, теплою та з невеликими опадами погодою. Середньодобові температури повітря мали плюсові значення й знаходилися в діапазоні 0,3‒1,9 °С. Вони перевищили кліматичний показник (-2,3 °С) на 2,6‒4,2 °С. Максимальна температура дорівнювала 6,2 °С (19.12), мінімальна ‒ -1,4 °С (20.12).
20‒21.12 утримувалася ясна погода, у зв’язку з цим спостерігали вночі та зранку слабке промерзання ґрунту до 2 см. На його поверхні мінімальна температура не опускалася нижче -2,0 °С.
Невеликі опади у вигляді мокрого снігу та дощу випали ввечері 22.12 в кількості 2,0 мм. За І та ІІ декади грудня 2020 р. їх кількість є найменшою впродовж останніх 10 років: 10,4 мм за норми 33 мм. Найбільша кількість опадів у ці декади випала 2017 р. ‒ 71,7 мм.
Чи вегетує озимина? Скоріше не вегетує, а витрачає свої ресурси на виживання. Відлига, яка триває з 11.12, спровокувала порушення зимового спокою рослин і призводить до зниження їх морозостійкості (стійкості до низьких мінусових температур) та зимостійкості (стійкості до всіх сукупних несприятливих умов існування). Стійкість до морозу дуже динамічна і навіть взимку не є постійною величиною. Морозостійкість протягом зимового періоду майже зникає під час довготривалих відлиг (що й спостерігаємо зараз). Появиться знову за повторного проходження другої фази загартування. Для такої фізіологічної перебудови будуть потрібні: певний час (кілька діб), достатня кількість вуглеводів і поступовий перехід до понижених мінусових температур. Різні органи рослин озимих зернових (листки, вузол кущіння, корені) мають різний ступінь морозостійкості. Найбільш морозостійким є вузол кущіння. Цьому сприяє вищий вміст накопичених у ньому цукрів порівняно з листками, а також його укриття хоч і невеликим, однак теплоізоляційним шаром ґрунту. На глибині 1‒1,5 см температура є вищою на 2‒3 °С, ніж на його поверхні, на глибині 2,5‒3 см різниця ще більша. В останні роки ризик вимерзання нівелюється, а звідси умови перезимівлі поліпшуються. Надалі вони залежатимуть від погодних факторів.
Інший чинник, на який не можемо вплинути, ‒ кількість опадів. Їх дефіцит веде до зниження запасів продуктивної вологи в метровому горизонті ґрунту, що найбільш негативно проявиться після перезимівлі, оскільки рівень весняних запасів вологи формується від кількості та засвоєння ґрунтом опадів восени та впродовж зими.
На теперішній час загроз для перезимівлі немає, однак постійний моніторинг має бути на порядку денному, оскільки потенційні ризики для посівів при зміні метеоумов є завжди.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва.
