Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 11.03.2026

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 11.03.2026

Перебіг метеорологічних умов

З 5 до 11 березня утримувалася тепла й суха погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 4,2‒7,8 °С за кліматичного показника -1,7 °С. Максимальна температура повітря сягала позначки 15,2 °С, на поверхні ґрунту 20,0 °С (9.03), мінімальна знижувалася до -1,0 °С (6.02).

Опадів не було. Ґрунт у нічні години промерзав на 1‒2 см, на 10.03 залишався сильно зволоженим. Відсутність опадів, висока інсоляція зумовлюють швидку втрату ґрунтової вологи, особливо з посівного шару (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний).

Стан посівів

Відповідні середньодобові температури, які встановилися з 5.03, зумовили відновлення весняної вегетації озимих культур. Середньобагаторічна дата для нашої зони ‒ 29.03‒1.04. За раннього її відновлення переважають довгохвильові червоні промені, сприятливі для процесів росту й нагромадження біомаси, ‒ відбувається вегетативний тип розвитку. Рослини мають більше часу для регенерації пошкоджених за зиму тканин, довше затримуються у фазі весняного кущіння, формують потужну вторинну кореневу систему. Слабка сонячна радіація сприяє формуванню кращого стеблестою та закладанню потужних колосів. Раннє відновлення вегетації позитивно впливає на посіви пізніх строків сівби, які увійшли в зиму недостатньо розвиненими (такими, що не розкущилися або недостатньо розкущені). Вони мають можливість завершити процеси росту й розвитку. За пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) переважають короткохвильові сині промені високих енергій, сільськогосподарські культури розвиваються за генеративним типом.

Рослини пшениці озимої сортів Співанка поліська за сівби 26.09 та 7.10, РЖТ Белалур (сівба 20.10) (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є у ІІ етапі органогенезу, ВВСН 21‒24; 13 (залежно від дати сівби), вони продовжують весняне кущіння або будуть кущитися. В цьому періоді створилися унікальні умови, коли рослини озимини розвиваються в режимі зима ‒ літо: мінусові нічні температури та денні 11‒16 °С. Така висока варіативність температур впродовж однієї доби вводить їх у стан стресу. Поряд із підживленням можна провести обприскування препаратами, що містять антистресові компоненти (гумінові речовини, амінокислоти тощо).

Занепокоєння викликає й відсутність опадів з 26 лютого. Листкова поверхня добре розкущених посівів озимини перешкоджає значним втратам вологи з верхнього шару ґрунту, на зріджених і слаборозвинутих вони будуть вищими.

Рекомендації

Початок весняно-польових робіт першочергово має бути спрямований на закриття вологи ґрунту, особливо якщо й надалі буде обмаль або відсутність опадів. Оптимальні значення доступної вологи для рослин такі: у посівному шарі ґрунту (0‒10 см) ‒ 14‒15 мм, в орному (0‒20 см) ‒ понад 20 мм (близько 30 мм).

Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів, перш за все візуальну оцінку – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння.

За цими показниками дають остаточну оцінку стану кожного поля:

‒ добрий – нормально розкущені (три ‒ п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою (не менше ніж 350‒400 рослин на 1 м2);

‒ задовільний – розкущені перерослі або недостатньо розвинені (початок кущіння ‒ поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;

‒ поганий – посіви у фазі двох ‒ трьох листків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від фази розвитку рослин.

Директор інституту Олег СТАСІВ

Матеріали підготували:

Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

Перевірено:

Марія КАХНИЧ

11.03.2026