Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 04.03.2026

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 04.03.2026

Перебіг метеорологічних умов

Період з 26 лютого до 4 березня характеризувався теплою з невеликими опадами погодою. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -0,2…4,2 °С за кліматичних показників -3,3 °С у ІІІ декаді лютого та -1,7 °С ‒ І декаді березня. Максимальна температура повітря сягала позначки 13,7 °С, на поверхні ґрунту 17,8 °С (2.03), мінімальна знижувалася до -5,4 °С (27.02).

Опади випали в кількості 1,4 мм.

Сніговий покрив повністю зійшов з полів 1.03. Ґрунт у денні години талий, сильно зволожений, у нічні ‒ невелике промерзання до 1…2 см.

У ІІІ декаді лютого середньодобова температура повітря становила 0,8 °С, середня за місяць ‒ -1,9 °С за норми -3,7 °С, опадів випало відповідно 16,5 мм (110,0 % норми) та 33,2 мм (77,2 %).

Стан посівів

За результатами повторного відбору рослин на життєздатність методом відростання меристеми (сівозміна відділу технологій у рослинництві) встановили, що у пшениці озимої за сівби 26.09 (сорт Співанка поліська) середня висота рослин дорівнює 10,2 см, коефіцієнт кущіння ‒ 3,6, середня кількість вторинних коренів на 1 рослині ‒ 4,8 шт., за сівби 7.10 (сорт Співанка поліська) ‒ відповідно 8,9 см, 1,3 (30 % рослин у кущінні) та 1,1 шт., за сівби 20.10 (сорт РЖТ Белалур) рослини є у фазі
2…4 листків (3,9 % у кущінні).

У Співанки поліської (сівба 26.09) загибель становить 4,1 %; рослин з пониженою життєздатністю ‒ 24,5 %; доброю ‒ 71,4 %; приріст меристеми дорівнює 0…2,0 см.

У цього ж сорту за сівби 7.10: загиблих рослин ‒ 8,9 %; з пониженою життєздатністю ‒ 31,6 %; доброю ‒ 59,5 %; приріст меристеми дорівнює 0…1,9 см.

Сорт РЖТ Белалур, сівба 20.10: загиблих рослин 15,5 %; з пониженою життєздатністю ‒ 35,9 %; доброю ‒ 48,6 %; приріст меристеми ‒ 0…1,8 см.

3.03 під час огляду полів з пшеницею озимою відзначили окремі плями з ознаками повного відмирання надземної вегетативної маси: поодинокі за сівби 26.09, більшою мірою ‒ за строків сівби 7.10 та 20.10. Рослини виходять із зими у виснаженому стані, особливо висіяні пізніше від оптимальних строків. Вплинуло, зокрема, те, що їх осінній розвиток проходив за дефіциту активних та ефективних температур. Нагадаємо, що суми активних та ефективних температур на 18.11 (дата припинення вегетації) відповідно становили: за сівби 26.09 ‒ 420,1 та 160,1; 7.10 ‒ 318,0 і 113,0; 20.10 ‒ 223,2 та 83,2 °С за вегетаційні періоди 52; 41 і 28 діб, а для настання безпечних для перезимівлі фаз розвитку озимих культур до припинення вегетації потрібно 400…600 °С активних та 200…300 °С ефективних температур повітря за період 45…60 діб.

Крім того, ІІІ декада лютого відзначалася вкрай нестабільним температурним режимом: денні температури повітря піднімалися до 8…9 °С, нічні знижувалися до -8…-5 °С. Сніговий покрив танув удень, змінював свій фізичний стан до більш теплопровідного, тепле денне повітря легко проникало до ґрунту, який переставав бути достатньо „зцементованим” ‒ сильнозамерзлим, до того ж глибина промерзання зменшувалася й внаслідок надходження плюсових температур з глибших шарів ґрунту. Створювалися умови, коли й так менша кількість на кінець зими запасів цукрів швидко використовувалася на дихання, що й призвело до виснаження рослин. Вони проявляють вуглеводне голодування, є ризики пошкодження грибковими хворобами.

Сорт РЖТ Белалур ‒ дворучка, містить ознаки ярих форм, які вразливі до несприятливих умов зимівлі.

Рослини пшениці озимої в місцях ураження відібрали на визначення життєздатності. Результати показали, що 33,3 % дали відростання меристеми 0,1…1,9 см, 66,7 % загинули.

Стійкого переходу до температур, близьких та вищих від біологічного мінімуму, не спостерігаємо. Озимі культури перебувають у стані вимушеного зимового спокою.

За потреби 10.03 знову буде проведено відбір проб рослин на виживання.

Рекомендації

Для активізації ростових процесів озимих зернових після зимового спокою рослин проводять І підживлення ‒ регенераційне. Критерієм для визначення дози азотних добрив є кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток, а ефективний строк у наших умовах – період активного росту протягом 10…15 діб після відновлення вегетації. Коефіцієнт використання поживних речовин у цей час найбільший і сприяє відновленню та кращому розвитку надземної поверхні і кореневої системи.

Розпочинати підживлення слід із слабше розвинутих посівів (2…4 листки, початок кущіння) та густотою рослин 350…400 шт./м2 орієнтовно N45‒60 (1,3…1,8 ц/га аміачної селітри); завершувати ‒ на площах з кращим розвитком рослин (3…5 і більше пагонів) і густотою 450…500 шт./м2, орієнтовна доза добрив N30‒45 (0,9…1,3 ц/га аміачної селітри).

За умов пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах пшениці озимої незалежно від стану розвитку рослин.

Доза азоту в І підживленні становить 25…30 % повної норми внесення елемента.

Традиційним для першого підживлення є застосування аміачної селітри, яка містить дві форми азоту: нітратну та амонійну. Добриво фізіологічно кисле (1 ц нейтралізується 0,74 ц СаСО3), водорозчинне, гігроскопічне. За внесення аміачної селітри та надлишку вологи значна частина нітратного азоту вимивається в нижні шари ґрунту, внаслідок чого азот стає недоступним для живлення рослин.

Основним азотним добривом для зернових колосових культур є КАСи, які мають високу фізіологічну активність, що зумовлена наявністю трьох форм азоту (нітратна, амонійна, амідна). Оптимальні терміни внесення КАСів – по мерзлоталому ґрунту та у фазі кущіння. Втрати азоту при застосуванні КАС не перевищують 10 %, тоді як із гранульованих азотних добрив ‒ 30…40 %.

За недостатнього внесення фосфорно-калійних добрив з осені весняне підживлення рослин азотними добривами може бути малоефективним. Можна використовувати азотно-фосфорно-калійне добриво (2,0…2,5 ц/га) або суміш з аміачною селітрою (по 1 ц/га кожного).

Застосовувати високі дози у першому весняному підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.

Директор інституту Олег СТАСІВ

Матеріали підготували:

Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

Перевірено:

Марія КАХНИЧ

04.03.2026