ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 19.02.2025
Період з 13 до 19 лютого характеризувався переважно сильноморозною з невеликими опадами погодою. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -6,6…-0,1 °С за кліматичного показника -3,6 °С. Максимальна температура повітря дорівнювала 4,8 °С (13.02), мінімальна
-12,3 °С, зокрема на глибині залягання вузла кущіння -9,0 °С (18.02).
Опади випали в кількості 2,3 мм. Промерзання ґрунту становить 32‒35 см. Сніговий покрив відсутній.
Озимі зернові є у стані вимушеного зимового спокою.
За візуальною оцінкою посіви пшениці озимої (сівозміна відділу технологій у рослинництві) на 18.02 мають пошкодження листків низькими температурами. Рослини є добре розкущеними; нагромаджені в вузлах кущіння цукри після відновлення вегетації будуть використані для забезпечення регенераційних процесів. У зоні високого ризику від вимерзання є озимі зернові пізніх строків сівби за відсутності снігового покриву на полях. Крім того, критична температура на глибині залягання вузла кущіння стає вищою в кінці зими.
Прогнозоване послаблення морозів вночі та підвищення денних температур до плюсових значень ‒ час для першого (регенераційного) підживлення по мерзлоталому ґрунті. Його проводять на слаборозвинених посівах, коли на полях немає снігу, перед відновленням весняної вегетації. За перезволоження верхнього шару ґрунту добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом. Однак їхнє засвоєння буде ефективним лише тоді, коли відновиться вегетація й почне функціонувати коренева система та й рослина в цілому. Потрібно ретельно зважити доцільність проведення такого підживлення в теперішніх метеоумовах, коли рослини в фазі 1‒3 листків пошкоджені низькими температурами, оскільки існує ризик вимерзання. Більше інформації щодо стану посівів буде отримано після відбору рослин для визначення їх життєздатності 24.02.
Підживлення добре розкущених ценозів з рослинами, які ввійшли в зиму з 3‒4 і більше пагонами, недоцільно проводити по мерзлоталому ґрунті, за винятком площ, де листкова поверхня пошкоджена морозом. Але кращий ефект І підживлення забезпечить, якщо його провести в період активного росту впродовж 10‒15 діб після відновлення вегетації, коли найбільший коефіцієнт використання поживних речовин і цей час сприятливий для відновлення та розвитку листкової поверхні й кореневої системи.
Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, стану посівів та інших умов може бути N30. Застосовувати високі дози в І підживленні недоцільно, тому що більший ефект у нашій зоні забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у наступні найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.
Для підживлення озимих застосовують аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію, карбамід тощо.
В. о. директора інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
19.02.2025