ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 12.06.2024
У період з 6 до 12 червня переважав підвищений температурний режим. 6‒10.06 спостерігали високі середньодобові температури повітря, які знаходилися в межах 19,1‒19,9 °С за норми 15,6 °С. 11‒12.06 температура знизилася майже до норми й нижче та становила 14,1‒16,4 °С. Максимальна температура повітря дорівнювала 25,7 °С (6.06), мінімальна ‒ 10,0 °С (12.06).
Дощі за цей період випали в кількості 21,6 мм.
У І декаді червня середньодобова температура повітря дорівнювала 19,0 °С, що на 3,4 °С вище за норму, опадів випало 56,9 мм (190 % норми).
На 11.06 рослини пшениці озимої за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є у фазах: сорт Естафета миронівська ‒ молочна стиглість (Х етап органогенезу, 75 ВВСН), сорт Поларкап ‒ початок молочної стиглості (Х етап органогенезу, 73 ВВСН). Овес сорту Ант за сівби 11.04 є у фазі викидання волоті (VІІІ етап органогенезу, 58 ВВСН). Соя сортів Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ у фазі 4‒5-го трійчастого листка (ІІ етап органогенезу, 14‒15 ВВСН).
Порушення рівномірності надходження атмосферних опадів у травні зумовило їх дефіцит, а отже, й запасів продуктивної вологи ґрунту. Впродовж цього часу пшениця озима залежно від групи стиглості проходила фази росту останнього міжвузля ‒ цвітіння. У І декаді червня відзначили понаднормові опади, рослини вступили в фази формування зерна ‒ молочної стиглості. У цей період передумовами високого врожаю є добре забезпечення вологою в поєднанні з невисокою (до 25 °С) температурою повітря.
Однак дощова погода під час формування, наливу і дозрівання зерна є однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, коли можна спостерігати так зване “стікання” зерна, яке проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За таких умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, й надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”). Відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.
Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Вони підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), внаслідок чого втрати зерна можуть становити 15‒50 % і більше від біологічного врожаю. Велике “стікання” зерна спостерігали на посівах області у 2001 р. та часткове ‒ в інші роки.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірив:
М. М. Кахнич
12.06.2024