ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 01.11.2023
З 26 жовтня до 1 листопада продовжувала утримуватися аномально тепла, з дощами в першій половині періоду, погода. Середньодобові температури знаходилися в межах 10,6‒15,7 °С й перевищували кліматичний показник (6,2 °С) на 4,4‒9,5 °С. Максимальна температура повітря сягала позначки 21,0 °С (30.10), мінімальна ‒ не опускалася нижче 7,3 °С (29.10).
Опади випали в кількості 19,4 мм.
У ІІІ декаді жовтня середньодобова температура повітря становила 13,3 °С й перевищила кліматичний показник на 7,1 °С, середньомісячна ‒ 11,7 °С за норми 8,0 °С. Опадів випало відповідно 44,2 мм (233 % норми) та 75,1 мм (132 %).
На 31.10 пшениця озима сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в фазі ВВСН 13 ‒ три листки. Теплозабезпеченість таких посівів у жовтні була сприятливою: рослини накопичили 342,4 °С активних і 197,4 °С ефективних температур. Дощі, які випали 25.10 (21,8 мм) та 27‒28.10 (18,7 мм), добре поповнили запаси продуктивної вологи ґрунту. Оптимальним сценарієм для пізніх посівів буде формування вузла кущіння, бічних пагонів та вторинної кореневої системи до настання мінусових температур.
Агроформування області закінчують сівбу озимих зернових. Згідно з оперативною інформацією на 31 жовтня посіяно озимих культур (всі категорії господарств): пшениці ‒ 151,0 тис. га, що становить 92,6 % від прогнозу, ячменю ‒ 18,9 тис. га (105,2 %), жита ‒ 3,0 тис. га (100,3 %).
Зібрано пізніх сільськогосподарських культур станом на 01.11 (всі категорії господарств): гречки на площі 7,1 тис. га (89,6 % площ), намолочено 10,3 тис. т, урожайність 1,46 т/га, кукурудзи ‒ 11,1 тис. га (14,1 %), 99,9 тис. т, 9,04 т/га, соняшнику ‒ 22,2 тис. га (57,3 %), 61,0 тис. т, 2,74 т/га, сої ‒ 97,9 тис. га (84,1 %), 297,6 тис. т, 3,04 т/га, викопано картоплі ‒ 98,6 тис. га (99,2 %), 1459,0 тис. т, 14,80 т/га, буряку цукрового ‒ 10,2 тис. га (70,5 %), 536,3 тис. т, 52,67 т/га.
На ранніх посівах пшениці озимої відзначено ураження септоріозом (0,5–1,5 %), ячменю – ринхоспоріозом (0,3–1,3 %).
При огляді пізніх посівів озимих зернових на основі видового складу бур’янів та з врахуванням фази розвитку культури слід застосувати один або суміш з рекомендованих гербіцидів, які є у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Слід відзначити, що ефективність хімічного контролю залежить не тільки від самого препарату, але й від правильного його застосування, а саме: відповідності гербіциду видовому складу забур’янення, ґрунтово-кліматичних умов, стану й фази розвитку культури, терміну та якості внесення, що також потрібно враховувати.
На посівах ріпаку озимого відзначено ураження альтернаріозом (6–9 %), пероноспорозом (8–9 %), фомозом (3–5 %).
На обстежених площах на 1 га озимих пшениці та ріпаку нараховується 1–2 заселених колоній мишоподібних гризунів. У зниженні їх чисельності, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Надалі очікується міграція гризунів на посіви озимих зернових колосових, ріпаку озимого та багаторічні трави і збільшення чисельності на зазначених культурах.
Зернові принади використовують при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який становить 3–5 і більше заселених колоній на 1 га.
Всі роботи щодо обмеження чисельності шкідливих організмів потрібно проводити, суворо дотримуючись санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці, та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
