Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 15.02.2023

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 15.02.2023

Перебіг метеорологічних умов та стан посівів

У період з 9 до 15 лютого спостерігали поступове підвищення температурного режиму: якщо на його початку середньодобова температура повітря дорівнювала -6,1 °С, то в кінці вона піднялася до 3,6 °С за норми в І декаді -4,2 °С та ІІ ‒ -3,6 °С. Лише 9.02 було холодніше за кліматичний показник (на 1,9 °С), в інші дні періоду температура перевищувала норму на 0,4‒7,2 °С. Максимальна температура повітря становила 3,6 °С (14.02), мінімальна ‒ -11,8 °С, на поверхні снігу ‒ -19,0 °С, на глибині залягання вузла кущіння ‒ -2,5 °С (09.02).

За цей період опади випали в невеликій кількості (1,0 мм).

З 11 лютого сніговий покрив почав сходити й на 13.02 в полях озимих становив 2‒4 бали. Ґрунт талий, сильно зволожений; температура на глибині залягання вузла кущіння має плюсові значення (трохи вище 0 °С).

На окремих полях спостерігаємо локальне залягання льодової кірки товщиною 1‒4 см, яка під дією плюсових температур руйнується, й надалі маємо застоювання талих вод.

У І декаді лютого середньодобова температура повітря дорівнювала -2,9 °С, опади випали в кількості 22,4 мм (172 % норми).

Рослини пшениці озимої залишаються в зимовому спокої. Нестійкі, контрастні погодні умови, чергування плюсових та мінусових температур, які спостерігаємо під час перезимівлі, призводять до певних негативних явищ: кількаразове утворення на талому ґрунті снігового покриву та його сходження, сильне перезволоження ґрунту, місцями ‒ затоплення посівів. Вони є основними ризиками для озимих зернових, які будуть впливати на їхню продуктивність.

Рекомендації

Перше (регенераційне) підживлення можна застосовувати по мерзлоталому ґрунті. Його проводять на слаборозвинених посівах після сходу снігового покриву перед відновленням весняної вегетації за переходу температури через 0 °С, коли вночі вона набуває мінусових, а вдень плюсових значень. Тоді верхній шар ґрунту є перезволожений, добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом. Однак їхнє засвоєння буде лише тоді, коли відновиться вегетація й почне функціонувати коренева система та й рослина в цілому. Такий агрозахід доцільний, якщо площі під озимими значні, а технічні можливості господарства обмежені. Крім того, за нинішньої зими, коли ґрунт повністю талий, перезволожений, слід дочекатися таких температурних умов, щоб він промерз на достатню глибину для проходження техніки. Але кращий ефект І підживлення забезпечить, якщо його провести в період активного росту впродовж 10‒15 діб після відновлення вегетації, коли найбільший коефіцієнт використання поживних речовин і цей час сприятливий для відновлення та кращого розвитку надземної поверхні й кореневої системи.

Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, стану посівів та інших умов може бути N15‒30. Застосовувати високі дози в І підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у наступні найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.

Для підживлення озимих застосовують аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію тощо.

Слід пам’ятати також про непродуктивні втрати азоту для різних видів добрив: карбамід – 40‒45 %, сульфат амонію – 24‒27 %, селітра аміачна – 18‒20 %, селітра кальцієва – 10‒12 %, КАС – 3‒5 %.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.