ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Новини-RSS Офіційний вебсайт
ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 28.07.2021 р.
Суха з високими температурами погода була характерною для періоду з 22 до 28 липня. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 18,0‒24,6 °С і перевищували кліматичний показник (17,5 °С) на 0,5‒7,1 °С. Максимальна температура повітря дорівнювала 31,0 °С (27.07), мінімальна ‒ 14,0 °С (22.07).
Опади в кількості 0,7 мм випали 27.07.
У ІІ декаді липня середньодобова температура повітря становила 23,5 °С за норми 18,2 °С, опадів випало 29,9 мм ‒ 91 % від норми.
На 27.07 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в повній стиглості.
Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ХІІ етапі органогенезу (воскова стиглість).
Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.
Поряд із жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2022 року.
Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:
‒ посилення біологічної і ферментативної активності;
‒ збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
‒ поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
‒ збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
‒ поліпшення структури ґрунту.
Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) : азоту (N) є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.
Особливо слід нагадати про шкоду спалювання соломи, зокрема підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С (навіть за температури 40 °С гине ґрунтова біота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, загибель типових мікроорганізмів, зменшення водопроникності ґрунту. Нормальне його біологічне функціонування за таких умов відновлюється через 2‒3 місяці.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.