logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Facebook       Youtube  

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація  у Львівській області на 05.08.2020 р.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація 

у Львівській області на 05.08.2020 р.

  1. Перебіг метеорологічних умов 

У тижневий період з 30 липня до 5 серпня утримувалася переважно суха погода. Середньодобові температури повітря коливалися в досить широкому діапазоні: від 16,1 до 21,7 °С за норми 17,5 °С в ІІІ декаді липня та 18,2 °С – І декаді серпня. Максимальна температура повітря дорівнювала 26,2 °С (3.08), мінімальна ‒ 10,0 °С (2.08).

Невеликий дощ у кількості 1,0 мм пройшов вночі 5 серпня.

  1. Стан посівів та хід сільськогосподарських робіт

На 03.08 рослини пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) і вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІІ етапі ‒ фаза воскової стиглості зерна (сівозміна відділу рослинництва).

Динаміка вологості зерна ярих і озимих зернових культур

Сорт

Вологість, %

30.06

06.07

14.07

21.07

28.07

03.08

Жито озиме

Інтенсивне 99

59,8

54,4

48,4

26,1

18,6

13,8

Пшениця яра

Недра

   

60,3

51,5

39,7

26,5

Овес

Аркан

     

42,8

36,1

24,7

На посівах області триває обмолот зернових культур та ріпаку. Збирання зернових за оперативною інформацією на 05.08 становить (всі категорії господарств): ранні зернові ‒ 65,7 тис. га (28,8 % площ), намолочено 337,0 тис. т, урожайність 5,13 т/га, зокрема ячмінь озимий – 21,5 тис. га (95,1 %), 117,2 тис. т, врожайність 5,45 т/га; пшениця озима – 41,1 тис. га (27,4 %), 205,3 тис. т, 4,99 т/га; ячмінь ярий – 2,1 тис. га (13,1 %), 6,8 тис. т, 3,16 т/га. Ріпак озимий зібрано на площі 47,8 тис. га (74,4 %), намолочено 121,4 тис. т, врожайність 2,54 т/га.

Спостереження за "стіканням" зерна від перестою на корені свідчать, що через 17 діб маса 1000 зерен пшениці озимої знизилася на 18–22 % внаслідок перезрівання зерна у спекотних погодних умовах.

  1. Рекомендації

Вслід за збиранням зернових радимо максимально застосувати прийоми обробітку ґрунту для збереження вологи, дискування і приорювання соломи, сівбу сидеральних культур після випадання опадів. Складна метеорологічна ситуація через посушливий період з високими температурами утруднює заробку післяжнивних решток і якісний обробіток ґрунту. Слід надавати перевагу тим ґрунтообробним операціям, які найбільш повно враховують особливості формування вологозапасів та біологічних потреб вирощуваних сільськогосподарських культур. Зокрема доцільно впроваджувати в сівозмінах мілкий (8‒16 см) і поверхневий (6‒8 см) обробіток під озимі культури на окультурених полях із задовільним фітосанітарним станом при неглибокому заляганні ґрунтових вод (1,5‒2,5 м).

Слід наголосити населенню, що спалювання соломи на приватних ділянках, крім екологічної небезпеки, призводить до вигорання гумусу, загибелі типових мікроорганізмів, інтенсивного висушування ґрунту до 10 см, зменшення його водопроникності, температура на його поверхні сягає 360 °С, а на глибині 5 см – 50 °С (навіть за температури 40 °С гине ґрунтова біота). Нормальне біологічне функціонування ґрунту за цих умов відновлюється через 2‒3 місяці. Встановлено, що за 2,5‒4 місяці розкладається до 46 % соломи, за 1,5‒2 роки – до 80 %, решта – пізніше. За розкладання 1 кг соломи в ґрунті вже через 3 місяці утворюється приблизно 50 г гумусу, а через 2 роки новоутворення закінчується, досягається його максимальне значення – 90‒100 г. Новоутворені гумусові речовини належать до класу так званого поживного гумусу – через 4 роки відбувається зменшення його вмісту до 70 г/кг ґрунту. Під час удобрення на 1 т соломи вносять 10‒12 кг мінерального азоту або 6‒10 т/га рідкого гною. Процес розкладання соломи перебігає повільно і залежить від ґрунтово-кліматичних умов, якості подрібнення, глибини та рівномірності загортання, аерації ґрунту та активності мікроорганізмів, ґрунтової вологи, гранулометричного складу та вмісту гумусу.



Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.