logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Facebook       Youtube  

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 22.07.2020 р.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація 

у Львівській області на 22.07.2020 р.

  1. Перебіг метеорологічних умов 

У тижневий період з 15 до 22 липня середньодобові температури повітря дорівнювали нормі (18,2 °С у ІІ та 17,5 °С у ІІІ декаді) або перевищували її. Максимальну температуру повітря відзначено 19.07 – 26,5 °С, мінімальну ‒ 20.07 – 14,4 °С.

Опади випали у невеликій кількості ‒ 9,8 мм.

  1. Стан посівів

На 21.07 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10 закінчили свою вегетацію, вони є у повній стиглості; жита озимого сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) ‒ у кінці ХІІ етапу ‒ кінець воскової стиглості зерна;   пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) і вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІ етапі ‒ відповідно у кінці фази молочної стиглості та тістоподібного стану зерна (сівозміна відділу рослинництва).

Динаміка вологості зерна ярих і озимих зернових культур

Сорт

Вологість, %

30.06

06.07

14.07

21.07

Пшениця озима

Полісянка

57,4

46,9

35,9

19,2

Тобак

59,2

50,9

36,3

20,2

Жито озиме

Інтенсивне 99

59,8

54,4

48,4

26,1

Пшениця яра

Недра

   

60,3

51,5

Овес

Аркан

     

42,8

  1. Фітосанітарний стан озимих та ярих культур на 21.07.2020 р.

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 21.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 4,5−5,0 %, фузаріозу − 4,0−5,0 %, борошнистої роси − 3,7−5,0 %, оливкової плісняви − 3,9−5,2 %.

Підвищення температури повітря й часті опади в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.

Розвиток сапрофітної мікрофлори на зерні наражає на ризик недобору врожаю, погіршення його технологічних якостей, здешевлення отриманої продукції, збільшення вкладень на доведення зерна до прийнятих стандартів якості, псування зараженого зерна, навіть до короткочасного підвищення його вологості в умовах транспортування і зберігання.

Для зменшення негативних наслідків ураженості зерна хворобами потрібно своєчасно збирати врожай, адже перестій на корені на 4‒12-ту добу згідно з нашими результатами за попередні роки сприяє зменшенню маси 1000 насінин  залежно від сорту на 1,9‒10,5 г. 

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 12,5−25,5 %, корончастої іржі − 3,5−7,5 %.

  1. Рекомендації 

Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.

Поряд із жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2021 року.

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує: 

‒ посилення біологічної і ферментативної активності;

‒ збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;

‒ поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;

‒ збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;

‒ поліпшення структури ґрунту.

Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) : азоту (N) є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.

Спалювання соломи наносить таку шкоду, як підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С, вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, загибель типових мікроорганізмів, зменшення водопроникності ґрунту.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.