ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 06.11.2024
Період з 31 жовтня до 6 листопада характеризувався значними перепадами температур. У перші три доби утримувалася тепла погода, середньодобові температури повітря знаходилися в межах 6,8‒11,5 °С та перевищували норму на 0,6‒6,9 °С. Із 3 листопада різко похолодало до 1,2‒3,2 °С за кліматичного показника 4,6 °С. Ґрунт промерзав на глибину до 1 см. Максимальна температура повітря сягала позначки 18,2 °С (1.11), мінімальна знижувалася до -3,5 °С (3.11).
Випали незначні опади ‒ 1,8 мм.
У ІІІ декаді жовтня середньодобова температура повітря дорівнювала 9,2 °С, середня за місяць ‒ 9,7 °С за декадної норми 6,2 °С та місячної 8,0 °С, опадів випало відповідно 0,8 мм (4 % від норми) та 53,9 мм (95 %).
На 5.11 рослини пшениці озимої сортів МІП Феєрія та Лакомка за сівби 24.09, Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 є у фазі кущіння ‒ 22 ВВСН, жита озимого сорту Левітан (сівба 24.09) ‒ 23 ВВСН. За період їх вегетації (37‒39 діб) суми активних температур становлять 379,9‒411,1 °С й ефективних ‒ 194,9‒216,1 °С. Для безпечної перезимівлі озимих культур до припинення вегетації потрібно 400‒600 °С активних та 200‒300 °С ефективних температур повітря. На теперішній час середньодобові температури повітря набирають показників, нижчих за біологічний мінімум. День, після якого впродовж п’яти діб температура нижча за 5 °С, вважають датою припинення вегетації (середньобагаторічна ‒ 6.11).
Під впливом короткого дня в рослин перебудовується обмін речовин, відбуваються фізіологічні процеси, що готують їх до перезимівлі. Перша фаза загартування інтенсивно проходить за температури вночі близько 0 °С та вдень 6‒10 °С. Отож зниження невисокої плюсової температури вдень на невисоку мінусову вночі, достатня забезпеченість поживними речовинами та сонячна погода сприяють доброму загартуванню.
Агроформування області завершують сівбу озимих зернових під урожай 2025 р. Згідно з оперативною інформацією на 6 листопада посіяно озимих культур (всі категорії господарств) 164,4 тис. га, що становить 94,1 % від прогнозу, зокрема пшениці озимої 143,4 тис. га (94,0 %), ячменю озимого 17,1 тис. га (94,1 %), жита озимого 3,78 тис. га (99,9 %).
Зібрано пізніх сільськогосподарських культур (всі категорії господарств): гречки на площі 3,1 тис. га (82,1 % площ), намолочено 5,3 тис. т, урожайність 1,69 т/га, кукурудзи ‒ відповідно 26,7 тис. га (30,2 %), 247,6 тис. т, 9,26 т/га, соняшнику ‒ 17,3 тис. га (76,3 %), 50,7 тис. т, 2,93 т/га, сої ‒ 129,8 тис. га (91,8 %), 408,0 тис. т, 3,14 т/га, буряку цукрового ‒ 12,0 тис. га (75,5 %), 816,6 тис. т, 67,98 т/га.
Такі важливі життєві процеси, які відбуваються в осінній період розвитку озимих, як утворення пагонів, формування вторинної кореневої системи, нагромадження пластичних речовин визначають їх стійкість до несприятливих умов перезимівлі.
Агроформування області розпочали сівбу зернових у І декаді вересня й продовжували в надто пізні, понаддопустимі строки. Середньодобові температури у посівний період озимих, зокрема у вересні, на 4,4 °С перевищили норму, опади розподілялися нерівномірно: 11 % від норми у І, 260 % ‒ ІІ та 158 % ‒ ІІІ декадах. Жовтень також характеризувався підвищеними температурами, за винятком ІІ декади (7,7 °С за норми 8,0 °С). У І декаді випало 281 % норми опадів, ІІ ‒ 48 %, ІІІ ‒ 4 %.
Посіви залежно від строків сівби входять у зиму в різних фазах: за ранніх та оптимальних строків вони є добре розкущеними з вторинною кореневою системою, однак синхронно розвинені пагони спостерігаємо в рослин ранніх строків сівби; у тих, що посіяні в ІІІ декаді вересня і вступили в фазу кущіння, бічні пагони значно відстають у розвитку від головного; допустимих і пізніх строків, які є в фазі сходів (1‒4 листки, шильце), ‒ не встигли сформувати потрібні параметри для успішної перезимівлі.
Маючи 3‒4 синхронно розвинених стебла, посіви встигають накопичити достатню кількість захисних речовин, зокрема цукрів, до припинення вегетації. Понижену морозостійкість формують рослини пізніх строків сівби, які ідуть у зиму без розвинутого вузла кущіння. Вони будуть дуже вразливими до дії несприятливих факторів перезимівлі, особливо низьких температур, оскільки у них недостатньо розвинена коренева система, надземна маса й вони не накопичили потрібну кількість пластичних речовин. Це площі ризику, за якими слід проводити повну систему моніторингу під час перезимівлі.
Метеорологічні умови зими 2024‒25 рр. матимуть значний вплив на подальший розвиток озимих зернових. В останні роки в зв’язку з кліматичними змінами в бік потепління спостерігаємо різного роду аномальні погодні явища.
Підвищений температурний режим (до плюсових значень) може сприятливо вплинути на пізні посіви й продовжити перебіг фаз вегетації. Натомість ранні посіви, нагромаджуючи надземну листову поверхню, є вразливими до патогенів.
Часті довготривалі відлиги (більше як 5 діб поспіль) зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин. У період відлиг кількість цукрів у них різко зменшується; їх вміст знову зростатиме за зниження температур, яке не має бути різким; крім того, можуть спостерігатися підтоплення посівів.
Льодова кірка, яка утворюється внаслідок танення снігу, випадання дощу та різкого зниження температур, призводить до порушення газообміну в рослинах – це нестача кисню й одночасно затримка відтоку із тканин вуглекислого газу. Перебування в такому стані тривалий період (більше ніж три декади) може зумовити відмирання листків і навіть рослин.
За талого ґрунту під снігом озимина витрачає запасні речовини на дихання, що призводить до її ослаблення, рослини швидше піддаються негативній дії грибкових патогенів.
Вимерзання, зумовлене низькими температурами на глибині залягання вузла кущіння, в нашій зоні спостерігали рідко, й воно не несло істотної загрози для життєздатності озимих. У вузлах кущіння ‒ найвища концентрація вуглеводів. Глибина їх залягання може коливатися від 1 до 6 см. Критичні температури для ячменю озимого -12…-14 °С, пшениці озимої
-16…-18 °С. Але ці значення приблизні, бо їх розрахунок залежить від середньої мінімальної температури на глибині вузла кущіння за певний період (від дати переходу її через 0 °С до дати визначення критичної температури). За перезволоженого ґрунту можливе вимерзання й за вищої (-13…-15 °С) температури.
Моніторинг стану озимих має залишатися на порядку денному впродовж їх перезимівлі.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
06.11.2024
