ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 01.07.2020 р.
У період з 25 червня до 01 липня продовжувала утримуватися погода з підвищеним температурним режимом та частим випаданням опадів. Середньодобові температури повітря коливалися в межах 19,5‒22,6 °С і на 2,3‒ 5,4 °С перевищували кліматичний показник (17,2 °С). Максимальна температура повітря дорівнювала 29,1 °С (30.06), мінімальна не опускалася нижче позначки 15,2 °С (28.06).
Дощі різної інтенсивності, які пройшли 27‒30.06, становили суму 18,0 мм, зокрема найбільша кількість (14,8 мм ‒ 45 % від декадної норми) випала 27.06. Ґрунт добре зволожений.
На 30.06 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10, жита сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) є в ХІ етапі органогенезу ‒ фаза молочної стиглості зерна; пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) – у Х етапі ‒ формування зерна; вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІ етапі ‒ цвітіння (сівозміна лабораторії рослинництва).
У фазі молочної стиглості (наливу зерна) відбувається інтенсивне нагромадження пластичних речовин у зерні, відмирає вегетативна маса і лише верхній листок зберігає зелене забарвлення. Оптимальні умови для проходження цієї фази – добра забезпеченість рослин вологою та невисока (25 °С) температура повітря.
Вологість зерна озимих зернових на 30.06
|
Показник |
Пшениця озима |
Жито озиме |
Ячмінь озимий |
|
|
полісянка |
Тобак |
інтенсивне 99 |
Дев'ятий вал |
|
|
Вологість зерна, % |
57,4 |
59,2 |
59,8 |
25,5 |
Як видно з таблиці, ячмінь озимий є у кінці воскової стиглості; наступає відповідальний етап у технології – збирання врожаю, головна вимога до якого ‒ зібрати врожай без втрат з повним збереженням його добрих продовольчих, посівних і кормових якостей. Кожна культура має певний оптимальний період збирання зерна після настання його повної стиглості, зокрема ячмінь озимий ‒ 3‒5 діб.
Однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване “стікання” зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу і дозрівання.
“Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. При інтенсивному розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).
Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.
Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.
Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 01.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 1,0−4,0 %, фузаріозу − 0,5−3,5 %, борошнистої роси − 0,5−3,0 %, оливкової плісняви − 0,5−3,2 %.
На посівах ячменю ярого залежно від сорту розвиток борошнистої роси становив 5,5−11,4 %, сітчастої плямистості − 3,5−10,5 %, темно-бурої плямистості − 4,5−8,2 %, смугастої плямистості − 3,5−8,5 %, а на посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 3,5−8,5 %.
Під час вегетації ярих зернових, враховуючи розвиток грибних хвороб та погодні умови, потрібно провести обробку одним із таких фунгіцидів: абакус Ультра, с.е. – 1,0−1,5 л/га, акула, к.е. – 0,6−1,0 л/га, тілт Турбо 575 ЕС, к.е. – 0,8−1,0 л/га, альфа-Тебузол, к.е. – 0,5–1,0 л/га, аканто Плюс, к.с. – 0,5−0,75 л/га, авіатор Хpro, к.е. – 0,6−0,8 л/га, капало, с.е. – 1,0−1,5 л/га, кустодіятм КС – 0,8–1,0 л/га, фалькон, к.е. – 0,6 л/га та ін., що входять до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Зливні дощі, рясні роси та висока відносна вологість повітря сприяли масовому поширенню та розвитку хвороб на ріпаку озимому. Розвиток альтернаріозу залежно від сорту становить 15–40 %, фомозу ‒ 12,0–30,0 %. Ці патогени почали швидко поширюватися по стеблах і стручках ріпаку озимого. Значного поширення на посівах ріпаку озимого набули біла (склеротініоз) та сіра (ботрідіоз) гниль, а також циліндроспоріоз.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.
