logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

meta       Youtube  

Стан посівів озимих зернових культур у Львівській області станом на 17.02.2020 р.

Стан посівів

Впродовж усієї вегетації озимих зернових культур науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН проводять на постійній основі моніторинг посівів. Відповідно до чинної методики проведення спостережень співробітники відділу рослинництва 27 січня відібрали проби рослин пшениці озимої, ячменю та жита в різних ґрунтово-кліматичних зонах Львівської області (Лісостепу Західного, Малого Полісся, Передкарпаття) для визначення їх життєздатності, яке проводили меристематичним методом. 

Для відібраних у зазначених зонах рослин пшениці озимої сортів вітчизняної та зарубіжної селекції відзначено приріст меристеми. Зокрема для вітчизняних сортів (Полісянка, Світанок Миронівський, Пам’яті Гірка, Ліра Одеська, Краєвид, МІП Валенсія, МІП Княжа, Грація Миронівська та ін.) приріст меристеми головного пагона становив 0,4‒3,9 см, що свідчить про добру життєздатність рослин. У 10‒18 % рослин бічні пагони дали відростання меристеми до 0,3 см, що свідчить про понижену життєздатність. Для сортів іноземної селекції приріст меристеми був у межах 0,1‒3,0 см, зокрема 88‒96 % рослин мають добру життєздатність, 4‒9 % ‒ понижену, загибель рослин не перевищувала 1,7 відсотка для всіх посівів. 

Для культур жита озимого (сорти Інтенсивне 99, Клич, Воля) та ячменю озимого (Дев’ятий вал, Космос) приріст меристеми в рослин дорівнює 0,3‒
3,0 см. Загибелі рослин не відзначено.

Окрім того, спостерігаємо деякий розвиток рослин озимих зернових. Станом на 27.01 в пшениці озимої сорту Полісянка коефіцієнт кущіння становив 3,4, кількість вторинних коренів на 1 рослині – 3,8 шт., сорту
Бенефіс – 3,3 і 4,0 шт., жита озимого сорту Інтенсивне 99 – 3,9‒6,1 шт. На час припинення осінньої вегетації ці показники відповідно були такими: 2,9 та 2,8; 1,7 та 1,6; 2,7 та 4,1. 

В умовах цьогорічної зими денні температури часто зростали вище біологічного мінімуму, сніговий покрив утворювався кілька разів і був короткочасним: від 2 до 5 діб, ґрунт переважно був талим, що і зумовлювало деяку активізацію ростових і фізіолого-біохімічних процесів. Тому за таких нестійких метеорологічних умов постійний моніторинг за станом озимих зернових має бути впродовж усієї їх перезимівлі. Особлива увага потрібна посівам ранніх та пізніх строків сівби, зокрема в період тимчасового відновлення вегетації і за різких коливань температур.

У поточному році загалом спостерігаємо високу варіативність погодних умов, однак агресивних і довготривалих несприятливих факторів зовнішнього середовища, які могли б викликати загибель рослин, немає. 

Станом на 17.02.2020 р. озимі зернові культури перебувають у стані вимушеного зимового спокою.

Рекомендації

Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів. Перш за все проводять візуальну оцінку посівів – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння. За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин азотом: добра забезпеченість – темно-зелені листки; задовільна – зелені; недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.

За результатами визначення цих показників дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля:

‒ добрий – нормально розкущені (три‒п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою не менше 350‒400 рослин на
1 м2;

‒ задовільний – розкушені перерослі або недостатньо розвинені посіви (початок кущіння‒поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;

‒ поганий – посіви у фазі двох-трьох листочків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від стану розвитку рослин.

Також слід зазначити, що при достатніх запасах продуктивної вологи в орному і метровому горизонтах ґрунту на даний час це не знімає такого елемента технології, як збереження вологозапасів навесні, оскільки в останні роки у зв’язку з підвищеною температурою повітря рано навесні скорочується період між настанням фізичної стиглості ґрунту та оптимальними строками сівби ранніх ярих культур. 

Диференційований підхід до підживлення озимих зернових культур

Підхід до весняних підживлень диференціюється залежно від типу ґрунту, рівня елементів технології, застосованих восени, біологічних особливостей сортів та фактичного стану культур на час відновлення весняної вегетації рослин.

Критерієм для визначення дози азотних добрив при першому підживленні є кількість рослин на одиниці площі і їх розвиток, а ефективний строк у наших умовах – період активного росту впродовж 10−15 діб після відновлення вегетації, коефіцієнт використання поживних речовин у цей час найбільший і сприяє відновленню та кращому розвитку надземної поверхні і кореневої системи. Перше підживлення озимини, так зване регенераційне, важливе для формування майбутнього врожаю. Крім аміачної селітри, можна використовувати й карбамід за умови відсутності снігового покриву.

Для встановлення доз азотних добрив для першого підживлення доцільним є врахування часу відновлення весняної вегетації рослин. Залежно від цього рослини по-різному розвиваються: за раннього і оптимального (середньобагаторічного) відновлення вегетації інтенсивно продовжується процес кущіння і ріст у висоту (вегетативний тип розвитку); пізнього – формується низькорослий зріджений стеблостій, скорочується період утворення елементів продуктивності (генеративний тип розвитку). Отже, у прийнятому співвідношенні поживних речовин дозу азотних добрив рекомендуємо: за раннього відновлення вегетації дещо зменшити від розрахункової норми на добре розвинених посівах озимих зернових (пшениці, жита, тритикале, ячменю) і перенести на наступне для закладки елементів продуктивності колосу, оптимального − залишити на її рівні, пізнього − збільшити. 

Після відновлення вегетації підживлення озимих зернових слід розпочати із слабше розвинених посівів (початок кущіння, 3−4 листки), але з нормальною густотою рослин, не менше 350−400 шт./м2 для поліпшення їх розвитку. Для таких посівів потрібний “швидкий” азот у нітратній формі, що буде доступний вже на другий день після застосування. Тут найчастіше використовують аміачну селітру. Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, агротехніки та інших умов може бути N45-60 (1,3−1,8 ц/га аміачної селітри, не більше 2 ц/га). 

Завершувати його доцільно на площах з кращим розвитком рослин (3−5 і більше пагонів) і густотою (450−500 шт./м2), оскільки це сприяє формуванню більш продуктивних пагонів. Доза добрив ‒ N30-45 (0,9−1,3 ц/га аміачної селітри, до 1,5 ц/га). Однак оптимальним рішенням буде так званий “довгий” азот у амідній та амонійній формі (карбамід та карбамідно-аміачна суміш (КАС)). 

Під жито озиме і ячмінь у першому підживленні достатньо внести N34 (1 ц аміачної селітри).

За умов пізнього відновлення вегетації перше азотне підживлення проводять на всіх площах незалежно від стану розвитку рослин. 

Фітосанітарний стан озимих культур 

Маршрутні обстеження посівів озимих зернових показали, що розвиток рослин знаходиться в задовільному стані. На посівах пшениці озимої відзначено ураження посівів септоріозом, розвиток якого, залежно від сорту, є різним. 

Так, на сортах пшениці озимої  Привітна, Гармоніка, Вигадка, Принада, Диво, Фортеця, Версія одеська, Оптима одеська, Клад, Перлина Лісостепу, Либідь, Лісова пісня, Відрада, Романтика, Царівна, Естафета миронівська, Полісянка, Вишиванка, Грація білоцерківська, Валенсія розвиток хвороби становить 3–4 %.

На сортах Патріотка, Краса ланів, Здобна, Перспектива одеська, Досконалість одеська, Палітра, Манера одеська, Чародійка, Рось, Муза, Зорепад, Щедра нива, Розумниця, Вежа миронівська, МІП Валенсія, Господиня миронівська, МІП Асоль, Берегиня миронівська, Світанок миронівський, Кесарія поліська, Трудівниця миронівська, Квітка полів, Водограй білоцерківський розвиток захворювання становить 2–3 %.

Найменш ураженими септоріозом листя (до 1 %) виявилися сорти пшениці озимої Кубок, Дачнянка, Легенда, Ліра одеська, Тобак.

При відновленні вегетації посіви пшениці озимої для уникнення  подальшого перезараження збудником септоріозу треба обприскати одним з рекомендованих фунгіцидів, враховуючи при цьому температурний режим, при якому діють препарати (аканто плюс, КС – 0,5–0,75 л/га; альто Супер, к.е. – 0,4–0,5 л/га; амістар Екстра, КС – 0,5–0,75 л/га, дерозал, КС – 0,5 л/га; імпакт К, КС – 0,6–0,8 л/га; імпакт 500, КС – 0,5 л/га; колфуго Супер, в.с. – 1,5 л/га; ліндер, к.е. – 0,5–0,75 л/га; медісон, к.с. – 0,7–0,9 л/га; міраж, к.е. – 1,0 л/га; містік Супер, к.е. – 1,0 л/га; осіріс Стар, к.е. – 0,75–1,0 л/га, рекс Дуо, к.с. – 0,4–0,6 л/га; скальпель, к.с. – 0,5 л/га; Солігор, к.е. – 0,7–0,9 л/га, тілт Турбо, к.е. – 0,8–1,0 л/га; топсін-М 500, КС – 1,2–1,4 л/га; фалькон, к.е. – 0,6 л/га; фолікур, ЕВ – 1,0 л/га та ін.).

Посіви сортів тритикале Маркіян, Оберіг Миронівський, Мольфар та жита озимого Сатурн, Юпітер, Хамарка, Харлей знаходяться в доброму стані.

У зв’язку з теплою погодою осінніх місяців та в грудні на посівах озимини виявлено значну кількість зимуючих видів бур’янів, що буде ще однією проблемою по захисту рослин у весняний період. На основі видового складу бур’янів при весняному огляді посівів та з врахуванням фази розвитку культури та температури, за якої можна застосувати, слід використати один (або суміш) з рекомендованих гербіцидів. За результатами наших досліджень, за наявності перерослих бур’янів на посівах пшениці озимої ефективною є обробка посівів гербіцидом Гроділ Максі 375 OD, о.д. – 0,09–0,11 л/га.

На сортах Привітна, Краса ланів та Принада виявлено незначне заселення посівів полівкою звичайною.

Посіви ріпаку озимого знаходяться в задовільному стані. На рослинах спостерігали незначне ураження фомозом (до 0,3 %).

 

Контактні особи для консультацій:

Шувар Антін Михайлович,

зав. відділу рослинництва, канд. с.-г. наук

Моб. тел.: +38-068-056-37-73

Яцух Катерина Іванівна,

провідний науковий співробітник

лабораторії захисту рослин, канд. біол. наук

Моб. тел.: +38-097-626-96-02

 

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.