Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 15.07.2020 р.

Опубліковано у Стан посівів

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація 

у Львівській області на 15.07.2020 р.

1. Перебіг метеорологічних умов 

У тижневий період з 09 до 15 липня погода характеризувалася значними перепадами температур та випаданням дощів в окремі дні. Середньодобові температури повітря коливалися в межах 12,6‒21,8 °С за норми І декади 16,7 °С і ІІ – 18,2 °С. Максимальну температуру повітря відзначено 11.07 – 28,4 °С, мінімальну ‒ 13.07 – 7,4 °С.

Опади різної інтенсивності випадали 9, 11, 12 липня і становили суму        18,3 мм.

Запаси продуктивної вологи під ярими зерновими в орному (0–20 см) горизонті ґрунту високі.

Запаси продуктивної вологи (сівозміна відділу рослинництва) станом на 14.07 (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний)

1. Стан посівів

На 14.07 рослини пшениці озимої сортів Полісянка й Тобак за сівби 01.10 є в ХІІ етапі органогенезу ‒ фаза воскової стиглості, жита озимого сорту Інтенсивне 99 (сівба 02.10) у ХІ етапі ‒ фаза тістоподібного стану зерна, пшениці ярої сорту Недра (сівба 06.04) і вівса сорту Аркан (сівба 09.04) – у ХІ етапі ‒ фаза молочної стиглості зерна (сівозміна відділу рослинництва).

Динаміка вологості зерна озимих зернових

1. Фітосанітарний стан озимих та ярих культур на 15.07.2020 р.

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 15.07.2020 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 3,5−5,0 %, фузаріозу − 3,0−5,0 %, борошнистої роси − 2,7−5,0 %, оливкової плісняви − 1,7−4,8 %.

Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт. 

Першочергове завдання в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

Згідно з результатами наших досліджень за попередні роки, перестій на  корені на 4–12-ту добу сприяє зменшенню маси 1000 насінин у середньому залежно від сорту на 1,9–10,5 г. 

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 8,5−20,5 %, корончастої іржі − 0,5−2,5 %.

1. Рекомендації 

У теперішній час формування врожайності та якості зерна озимих і ярих зернових відбувається при достатніх і високих вологозапасах та переважно вищих середньодобових температурах порівняно з багаторічною нормою. В окремі дні випадають значні зливові дощі (за добу ‒ 45‒64 % від декадної норми). За порушення гідротермічних умов при переході зернових до воскової і повної стиглості може відбутися такий складний процес, як вуглеводно-білкове виснаження за дуже короткий термін, заселення колосся напівпаразитними грибами, проростання зерна на корені, зниження сформованої врожайності від 10 до 30 і більше відсотків та погіршення якості продукції продовольчих і насіннєвих посівів. Цей процес менше проявляється у технологічно захищених посівах.

Основні площі у посівах області займає пшениця озима. Її збирання має розпочинатися після закінчення надходження пластичних речовин у зерно і формування максимального врожаю (цей процес завершується у середині воскової стиглості, коли зерно має вологість 30‒35 %), тобто за вологості зерна 16‒17 %. Не слід чекати, поки вона знизиться до 14 %, бо у період жнив вологість зерна за добу зменшується на 2‒3 %, а у спекотну суху погоду і більше. За даними ІСГКР НААН, збирання зерна пшениці озимої через 10‒12 діб після повної стиглості призводило до зниження врожаю на 2,8‒3,1 ц/га, якості зерна: склоподібності – 10‒11 %, натури зерна ‒ 21‒22 г/л, вмісту білка – 0,5‒1,0 %, клейковини – на 1,4‒2,2 %.

Нормальним строком збирання жита озимого є кінець воскової – початок повної стиглості. Зібране раніше цього строку жито дає щупле зерно, а при запізненні із збиранням жита і перестої на корені відбуваються втрати через осипання зерна, обламування колосків та активізацію фізіологічних процесів (проростання на корені) при вологій погоді. Тому жито, яке вирощують на хлібопекарські цілі, потрібно збирати у дуже стислі строки (3‒4 дні) за вологості зерна 14‒15 %, щоб отримати добру якість, зокрема число падіння. Слід пам’ятати, що жито є дуже чутливою культурою до змін погодних умов. 

Загальні умови збирання пшениці ярої такі ж, як і озимої. Проте процес природного сушіння врожаю пшениці ярої у полі обмежений тут коротшим, ніж для озимих, проміжком часу, тому строки мають бути максимально стислими – 5‒7 діб від кінця воскової стиглості. Пшениця яра в наших умовах швидше проростає на корені, ніж озима. Зерно втрачає склоподібність, набуває строкатого забарвлення, знижуються показники якості.

При збиранні ячменю ярого потрібно врахувати, що ця культура від перестою на корені втрачає цілі колоски, що призводить до значного недобору зерна, тому вимагає дуже стислих строків збирання. У ячменю вони залежать від його призначення: кормовий – в кінці воскової стиглості, пивоварний – у повній, коли зерно затверділо, але ості з колоссям не опадають, а сам колос не поник.

Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхніх колосків волоті. При запізненні з збиранням вівса втрачається, насамперед, найбільш крупне зерно. Основною ознакою для збирання вівса можна вважати перехід зерна верхніх колосків до повної стиглості.

Збирання врожаю зернових на насінницьких посівах слід розпочинати з вищих репродукцій і дбати про збереження сформованих показників якості (стислі строки).

Підхід до жнив має бути комплексний, враховуючи оптимальні строки збирання, стан посівів, забур’яненість, вилягання, регулювання складових комбайнів, якість подрібнення і рівномірність розкидання соломи та інші особливості.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва;

Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук.

• Попередня
• Наступна